Головна  |  Вимоги до оформлення статей  |  Контакти |  Зміст журналу
ua  rus  en
Міністерство освіти і науки України
ДНУ Вісник Дніпропетровського університету
Серія "Економіка"

Наукове видання
  • УДК 336:519
  • ISSN 9125 0912
  • Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 7898 від 17.09.2003 р.
  • Збірник включено до Переліку наукових фахових видань України (пункт 118), у яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук з економічних наук (Постанова президії ВАК України № 1-05/3 від 08.07.2009)
 

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ НА ПІДПРИЄМСТВІ

УДК 657.6

Н. М. Бондаренко

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Розкрито необхідність створення служби внутрішнього аудиту. Розглянуто складові та основні етапи організації служби внутрішнього аудиту на підприємстві.

Ключові слова: контроль, внутрішній аудит, служба внутрішнього аудиту.

Раскрывается необходимость создания отдела внутреннего аудита. Рассмотрены составляющие и основные этапы организации отдела внутреннего аудита на предприятии.

Ключевые слова : контроль, внутренний аудит, служба внутреннего аудита.

In this article we consider the necessity of formation ofinternal audit department. Thecomponents and the main stages of internal audit department organization in the enterprise are examined.

Keywords : control, internal audit, internal audit department.

Забезпечення ефективності управління значною мірою залежить від раціональної організації внутрішнього контролю, оскільки прийняття управлінських рішень здійснюється в умовах невизначеності, зміни потенціалу економічного розвитку підприємства, дії дестабілізуючих чинників і ризику.

Внутрішній контроль необхідний, передусім, для забезпечення впевненості керівництва підприємства в тому, що всі керуючі впливи досягли своєї мети і всі вказівки виконуються. Саме тому у світовій практиці під контролем розуміють будь-яку процедуру, яка сприяє зменшенню схильності до ризику. Водночас він є складовою частиною ринкового механізму, одним із прийомів перевірки виконання прийнятих рішень, найважливішою функцією управління економікою.

Однак невідповідність роботи існуючих контрольно-ревізійних служб вимогам ринкових перетворень потребує розробки більш діяльних процедур контролю, які б охоплювали моніторинг ефективності й надійності систем управління підприємством. Одним із найдієвіших інструментів виявлення резервів підвищення ефективності і, отже, посилення конкурентних переваг підприємства може стати внутрішній аудит.

Впровадження служби внутрішнього аудиту в сучасних умовах управління українськими підприємствами дозволяє мінімізувати ризик банкрутства підприємства, є позитивним сигналом для потенційних інвесторів і кредиторів та підвищує інвестиційну привабливість підприємства.

Внутрішній аудит як функція управління дає змогу вчасно виявити й усунути ті умови і чинники, які не сприяють ефективному веденню виробництва та до сягненню поставленої мети, скоригувати діяльність підприємства й окремих йо го складових, встановити, які саме служби і підрозділи підприємства, а також напрями його діяльності сприяють досягненню поставлених цілей і підвищенню результативності діяльності підприємства.

Вагомий внесок у розвиток теоретичних і практичних аспектів внутрішнього аудиту зробили такі науковці, як Ф. Ф. Бутинець, В. В. Бурцев, Г. М. Дорош, С.І.Жмінько, Л. П. Кулаковська, В. В. Немченко, О. А. Петрик та інші. Проте питання організації внутрішнього аудиту на вітчизняних підприємствах залишаються проблемними і потребують подальшого дослідження.

Метою дослідження є обґрунтування необхідності створення служби внутрі шнього аудиту на підприємстві.

Завдання дослідження – визначити складові та основні етапи організації внутрішнього аудиту на підприємстві.

В економічній літературі поняття внутрішнього аудиту по-різному трактується як вітчизняними, так і закордонними авторами. Так, наприклад, Ф. Ф. Бутинець [1, с. 256] визначає внутрішній аудит як організовану на підприємстві, діючу в інтересах його керівництва та (або) власників і регламентовану внутрішніми нормативними актами систему контролю за дотриманням встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку, складання та подання звітності, внутрішнього її аналізу, та надійністю функціонування всієї системи внутрішнього контролю.

Н. І. Дорош [2, с. 41] стверджує, що внутрішній аудит – це незалежне об’єктивне підтвердження та консультування, розроблені для підвищення ефективності та покращення діяльності підприємства.

На думку Л. П. Кулаковської і Ю. В. Пічи [3, с. 438], внутрішній аудит – не залежна діяльність у суб’єкта господарювання з перевірки та оцінки роботи в його інтересах.

В. В. Бурцев [4, с. 35] дає таке визначення внутрішнього аудиту – це регламентована внутрішніми документами організації діяльність за контролем складових управління та різноманітних аспектів функціонування організації, яка здійснюється представниками спеціального контрольного органу в рамках допомоги органам управління організації (загальним зборам засновників господарського товариства, або членам виробничого кооперативу, спостережній раді, раді дире кторів, виконавчому органу).

За визначенням Міжнародних стандартів аудиту [5, с. 235], внутрішній аудит– це діяльність з оцінювання, яка організована в межах суб’єкта господарювання і яку виконує окремий відділ. Функції внутрішнього аудиту охоплюють, зокрема, перевірку, оцінювання та моніторинг адекватності й ефективності фун кціонування систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю. Функції внутрішнього аудиту можуть виконувати спеціальні служби або окремі аудитори, які знаходяться у штаті підприємства.

Відповідно до національних стандартів [6, с. 170], внутрішній аудит – діяльність внутрішньої аудиторської служби (або служби внутрішніх ревізорів) підприємства, яку, незалежно від назви, можна розглядати як окремий вид аудиторських послуг, що надаються незалежним аудитором підприємству.

Отже, внутрішній аудит – це незалежна діяльність на підприємстві, метою якої є отримання достовірної та повної інформації для прийняття обґрунтованих управлінських рішень, сприяння ефективному виконанню завдань та досягнень цілей підприємства.

Потреба у створенні внутрішнього аудиту виникає тому, що для досягнення стратегічних цілей та забезпечення реалізації прийнятих управлінських рішень підприємства внутрішньогосподарський контроль, який, в основному, здійснюється керівниками структурних підрозділів, функціональних відділів, а також бухгалтерією підприємства, вважається недостатнім. Останнє можна пояснити такими причинами.

1. Система бухгалтерського обліку не дає повної інформації, необхідної для своєчасного ухвалення рішень, оскільки бухгалтерська документація відбиває минулу діяльність й лише ті операції, що мають грошову оцінку, а прийняття рішень стосується майбутніх дій і відображається в інших вимірах.

2. Керівники структурних підрозділів, які зайняті поточною виробничою, збутовою, постачальницькою та іншими видами діяльності, зазвичай не володіють відповідними знаннями і досвідом у галузі рішення, що ухвалюється. Тому необхідний спеціальний орган, який надавав би консультації керівникам цих підрозділів щодо ефективності виробництва на місцях та забезпечував підготовку достовірної інформації для прийняття управлінських рішень.

3. Діяльність сучасного підприємства характеризується наявністю достатньої кількості спеціалістів, які хоч і не є керівниками, однак у силу делегування їм повноважень, мають приймати важливі для компанії рішення. Для повного охо плення контролем сфери управління підприємством потрібні додаткові організаційні заходи.

4. Виконання працівниками бухгалтерії свого основного завдання – відображення фактичного стану справ на підприємстві, а також здійснення часткового контролю (у межах наданої їм компетенції) – не вирішує всіх проблем контролю вмасштабі підприємства, а отже, і не забезпечує реалізацію його стратегічних цілей.

Однак , зважаючи на зазначене вище, в Україні сьогодні лише невелика кількість керівників розуміє необхідність та корисність запровадження на своїх підприємствах внутрішнього аудиту. Причини такого ставлення полягають у тому, що внутрішній аудит є відносно новим видом діяльності, а тому поки що бракує кваліфікованих аудиторів; до підприємств не застосовуються фінансові санкції через відсутність внутрішнього аудиту; утримання у штаті фахівців-аудиторів із високим рівнем заробітної плати збільшує витрати підприємства.

Тому, як показує практика, сьогодні в Україні особливо доцільно запроваджувати внутрішній аудит на великих і середніх підприємствах, яким притаманна одна із ознак:

• ускладнення організаційної структури підприємств (створення асоціацій ідочірніх підприємств та ін.);

• наявність різних видів діяльності та можливість їх кооперації;

• віддаленість окремих структурних підрозділів від головного підприємства;

• бажання вищого керівництва мати об’єктивну і неупереджену інформацію щодо діяльності підприємства;

• підвищення довіри до підприємства з боку ділових партнерів.

Прийняття рішення вищим керівництвом про запровадження внутрішнього аудиту на підприємстві викликає необхідність вирішення проблеми його організації. Вчені переважно піднімають проблеми організації зовнішнього аудиту. Більшість з них розглядають питання організації аудиторської діяльності і менше звертають увагу на суть, форми та методи організації внутрішнього аудиту.

О. А. Петрик [7, c. 372] виділяє три головних аспекти вирішення проблеми організації внутрішнього аудиту, які й є об’єктами його організації:

1) створення та організація роботи служби внутрішнього аудиту. Служба внутрішнього аудиту створюється на підставі спеціального наказу (розпорядження) по підприємству, основою для підписання якого є рішення правління, спостережної ради, ради директорів або іншого вищого органу управління підприємством;

2) організація праці внутрішніх аудиторів. На кожному підприємстві, де запроваджено внутрішній аудит, для всіх посад внутрішніх аудиторів, визначених посадовим розписом, мають бути розроблені посадові інструкції внутрішніх аудиторів;

3) організація процесу аудиторського контролю. До основних елементів організації процесу здійснення внутрішнього аудиту належать планування та документування перевірок, використання роботи інших аудиторів, спеціалістів, експертів і працівників підприємства.

Щодо створення служби внутрішнього аудиту на підприємстві, то слід відмітити, що це досить складний процес, який потребує вирішення низки методологічних та організаційно-технічних проблем.

С. І. Жмінько, О. І. Швирьова [8, c. 78] організацію служби внутрішнього ау диту рекомендують проводити за такими основними етапами:

1) виявлення і чітке визначення кола питань, для вирішення яких формується служба внутрішнього аудиту, побудова системи цілей створення служби у відповідності з політикою підприємства;

2) визначення основних функцій, необхідних для досягнення поставлених цілей;

3) об’єднання однотипних функцій у групи і формування на їх основі стру ктурних одиниць (ланок) служби, які спеціалізуються на виконанні цих функцій;

4) розробка схем взаємовідносин, визначення обов’язків, прав і відповідальності для кожної структурної одиниці, документальне закріплення всього цього в посадових інструкціях і положеннях про бюро служби внутрішнього аудиту;

5) об’єднання вищевказаних структурних одиниць в єдине ціле – службу внутрішнього аудиту, визначення її оргстатусу і, у відповідності з визначеним переліком цілей, задач і функцій структурних одиниць, розробка і документальне закріплення Положення про службу внутрішнього аудиту;

6) інтеграція служби внутрішнього аудиту з іншими ланками структури управління підприємством;

7) розробка внутріфірмових стандартів внутрішнього аудиту і кодексу етики;

8) підготовка стратегічного плану служби внутрішнього аудиту;

9) створення структури звітності;

10) прийняття положення про співробітництво з незалежною аудиторською службою.

Процес проведення внутрішнього аудиту на підприємстві є основною ділянкою функціонування служби внутрішнього аудиту, яка полягає в перевірці діяльності структурного підрозділу та винайденні шляхів її удосконалення. Під час організації процесу внутрішнього аудиту слід пам’ятати, що для перевірки різних об’єктів на підприємстві здійснення внутрішнього аудиту буде включати різні етапи, проте організація процесу внутрішнього аудиту матиме стандартне наповнення:

• планування перевірок, включаючи зустрічні на інших підприємствах;

• накопичення фактів та інформації про діяльність підрозділів;

• вивчення фактичного стану діяльності підрозділів;

• оцінка адекватності системи управління та контролю;

• підготовка підсумкових висновків та рекомендацій (підготовка звіту).

При плануванні необхідно враховувати цілі й завдання об'єкта аудиторської перевірки, а також використовувані об'єктом засоби контролю за їх виконанням; істотні ризики, що стосуються об'єкта аудиторського завдання, його цілей, ресурсів і господарської діяльності; методи зниження ризиків у припустимих межах; достатність і ефективність систем контролю і управління ризиками певного об'єкта аудиту порівняно з найбільш прийнятною для нього моделлю контролю; можливість значного удосконалення систем контролю і управління ризиками.

У процесі організації внутрішнього аудиту необхідно пам’ятати, що він повинен бути організований на такому рівні, щоб результат діяльності служби внутрішнього аудиту об’єктивно відображав діяльність підрозділу, який перевіряється, а також був доступний для розуміння всім користувачам такої інформації.

Для виконання даної умови внутрішнім аудиторам необхідно дотримуватись наступних принципів [9, c. 51]:

– однаковості – кожна аудиторська перевірка здійснюється за однією, офіційно встановленою процедурою. Це забезпечує її впорядкованість, однозначність та порівняння;

– системності – планування та проведення аудиторських перевірок за різними процесами здійснюється з урахуванням встановленого їх структурного взаємозв’язку;

– документального оформлення – проведення кожної аудиторської перевірки певним чином документально оформляється для того, щоб забезпечити зберігання і порівняння інформації про фактичний стан об’єкта;

– попередження – кожна аудиторська перевірка планується, і персонал підрозділу, який проходить аудиторську перевірку, попереджається завчасно про цілі, ділянки, терміни і методи проведення аудиторської перевірки з тим, щоб забезпечити аудиторам необхідний рівень довіри і виключити можливість ухилення персоналу від надання і демонстрації всіх даних, які вимагаються;

– регулярності – аудиторські перевірки проводяться з певною періодичністю з тим, щоб усі процеси системи і всі підрозділи організації були об’єктом постійного аналізу та оцінювання з боку керівництва організації;

– незалежності – особи, що проводять аудиторські перевірки, не несуть прямої відповідальності за діяльність, що перевіряється, і не повинні залежати від керівництва підрозділу, який проходить аудиторську перевірку, з тим, щоб виключити можливість необ’єктивних і упереджених висновків аудиторських перевірок;

– відкритості – результати кожної аудиторської перевірки носять відкритий характер, тобто є доступними для ознайомлення будь-яким працівником перевіреного підрозділу.

Розглядаючи питання щодо форми організації служби внутрішнього аудиту на окремому підприємстві, слід відзначити, що це повинно вирішуватися власником або керівником в залежності від цілей та задач, поставлених перед цією службою. У будь-якому випадку служба внутрішнього аудиту повинна бути укомплектована професійно придатними, кваліфікованими кадрами, які здатні виконати покладені на них функціональні обов’язки.

Таким чином, ефективність організації внутрішнього аудиту залежить від належної організації процесу аудиту, служби і праці аудиторів. Функціонування служби внутрішнього аудиту на підприємстві, за умови додержання вимог до її організації, є надійною гарантією недопущення в майбутньому необґрунтованих і незаконних дій працівників підприємства, неправильних та неефективних управлінських рішень.

Висновки. Узагальнюючи результати дослідження, зазначимо, що наявність ефективного внутрішнього аудиту стає невід’ємною складовою успішного розвитку господарської діяльності в умовах швидких змін зовнішнього середовища, ускладнення процесів управління, розподілу функцій володіння та управління бізнесом. Використання знань і досвіду внутрішніх аудиторів для виявлення внутрішніх резервів підприємства, визначення пріоритетних напрямів його розвитку, оцінки ризиків і управління дає змогу підвищити фінансову стійкість і конкурентоспроможність підприємства.

Бібліографічні посилання

1. Бутинець Ф. Ф. Аудит : [підруч.] / Ф. Ф. Бутинець. – Житомир : ПП «Рута», 2002. – 672с.

2. Дорош Н. І. Сутність та призначення внутрішнього аудиту / Н. І. Дорош // Вісник ЖДТУ. – 2006. – № 1(35). – С. 41–46.

3. Кулаковська Л. П. Організація і методика аудиту : [навч. посіб.] / Л. П. Кулаковська, Ю.В. Піча. – К. : Каравела, 2004 – 568 с.

4. Бурцев В. В. Внутренний аудит компании: вопросы организации и управления / В.В.Бурцев // Финансовый менеджмент. – 2003. – № 4. – С. 35 – 49.

5. Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики : пер. з англ. / [О.В.Селезньов, О. Л. Ольховікова, О. В. Гик та ін.]. – К. : ТОВ «ІАМЦ АУ «Статус», 2006. – 1152 с.

6. Національні нормативи аудиту. Кодекс професійної етики аудиторів України. – К. : Основа, 1999. – 274 с.

7. Організація та методика аудиту підприємницької діяльності : [навч. посіб.] / О.А.Петрик, В. Я. Савченко, Д. Є. Свідерський; за ред. О. А. Петрик. – К. : КНЕУ, 2008. – 472 с.

8. Жминько С. И. Внутренний аудит / С. И. Жминько, О. И. Швырева, М. Ф. Сафонова.– Ростов н/Д. : Феникс, 2008. – 316 с.

9. Немченко В. В. Практичний курс внутрішнього аудиту : [ підруч. ] / В. В. Немченко, В. П. Хомутенко, А. В. Хомутенко ; за ред. В. В. Немченко. – К. : Центр учбової літератури, 2008. – 240 с.

10. Аудит : [навч. посіб.] / Л. М. Янчева, З. О. Макєєва, А. О. Баранова [та ін.]. – К. : Знання, 2009. – 335 с.

Надійшла до редколегії 02.04.2012














Головна  |  Вимоги до оформлення статей  |  Контакти |  Зміст журналу

© Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2011-2015

Рейтинг@Mail.ru

Курсы lingvocentre.com.ua немецкого языка