Головна  |  Вимоги до оформлення статей  |  Контакти |  Зміст журналу
ua  rus  en
Міністерство освіти і науки України
ДНУ Вісник Дніпропетровського університету
Серія "Економіка"

Наукове видання
  • УДК 336:519
  • ISSN 9125 0912
  • Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 7898 від 17.09.2003 р.
  • Збірник включено до Переліку наукових фахових видань України (пункт 118), у яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук з економічних наук (Постанова президії ВАК України № 1-05/3 від 08.07.2009)
 

МЕТОДОЛОГІЯ АНАЛІЗУ РИНКІВ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ ПОСЛУГ

УДК 338.47: 621.395

М. М. Філон

Одеська національна академія зв’язку імені О. С. Попова

Визначено кількісно-якісні критерії та показники аналізу ринків телекомунікаційних послуг.

Ключові слова: аналіз, ринки телекомунікаційних послуг, критерії, показники, параметри.

Определены количественно-качественные показатели анализа рынков телекоммуникационных услуг.

Ключевые слова : анализ, рынки телекоммуникационных услуг, критерии, показатели, параметры.

The article examines the quantitative and qualitative data of market analysis of telecommunicatson services.

Keywords: analysis of the markets of telecommunications services, the criteria, f igures, the parameters .

Побудова системи регулювання в сфері телекомунікацій України, яка започаткована в 2005 році, проходить поступовий шлях розвитку та удосконалення. В останні роки Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації України (НКРЗІ) – регуляторний орган [1], концентрує свою діяльність на впровадженні європейських принципів управління конкуренцією та тарифоутворення. Насамперед це стосується організації регулювання сферою відповідно до визначення ринків телекомунікаційних послуг та розробки пакетів нормативно-правових документів для аналізу цих ринків.

У теорії організації галузевих ринків [2] методологія проведення їх аналізу ключовим питанням є визначення ефективного співвідношення пропозиції та споживання. Специфіка сфери телекомунікацій полягає в тому, що розвиток конкурентних умов значно залежить від своєчасного виявлення регулятором домінантів, які можуть заважати виходу на ринки конкурентам, з одного боку, аз іншого – недопущення регуляторним органом існування надто великої кількості операторів, коли діяльність кожного з операторів стане малоефективною.

Очевидною проблемою в цих питаннях стає визначення та формування методології аналізу ринків телекомунікаційних послуг з урахуванням галузевих особливостей. Головною проблемою аналізу ринків телекомунікаційних послуг є визначення стану та якості конкурентного середовища, наявності або відсутності домінуючих операторів, їх ринкової ваги для прийняття обґрунтованих рішень щодо застосування регуляторних дій. До регуляторних дій у сфері телекомунікацій згідно з [1; 3; 6] відносяться:

– розвиток конкурентного середовища (збільшення кількості операторів телекомунікацій, які надають послуги на відповідних ринках телекомунікаційних послуг);

– встановлення тарифів (цін) на телекомунікаційні послуги, які підлягають регулюванню з боку держави;

– визначення домінуючих операторів телекомунікацій та обмеження їх впливу на ринках послуг тощо.

Проте сьогодні в теоретико-методологічній та правовій базі сфери телекомунікацій майже відсутні документи, які чітко визначають методологію аналізу ринків телекомунікаційних послуг та етапність роботи НКРЗІ.

Отже, метою статті є дослідження та удосконалення принципів та критеріїв аналізу ринків телекомунікаційних послуг в умовах розвитку конкуренції.

При здійсненні аналізу ринків телекомунікаційних послуг необхідно використовувати як типові методи досліджень ринків – методи збору інформаці ( рис. 1 ) та методи аналізу інформації (Pest-Аналіз, ABC (XYZ), матрицю життєвого циклу галузі, метод аналогії (подібності) ринків, SWOT–аналіз, бенчмаркінг, контент-аналіз документів тощо, так і статистичні методи, основані на збиранні та обробці формалізованих даних звітності [2].

Матриця збору інформації для аналізу ринків телекомунікаційних послуг

Рис. 1. Матриця збору інформації для аналізу ринків телекомунікаційних послуг

Дослідження роботи європейського регуляторного органу [ 5 ] довело, що при аналізі й оцінці стану конкурентного середовища на ринках телекомунікаційних послуг в якості первинної інформації повинні використовуватися:

– дані державної статистичної звітності, що характеризують діяльність операторів;

– відомості, отримані від податкових, митних і інших державних органів, органів місцевого самоврядування;

– відомості, отримані від фізичних і юридичних осіб;

– результати товарознавчих експертиз, висновків спеціалізованих організацій, а також окремих фахівців і експертів;

– дані відомчих і незалежних інформаційних центрів і служб;

– дані об'єднань споживачів і об'єднань виробників;

– повідомлення засобів масової інформації;

– дані власних досліджень антимонопольного органу й дані антимонопольних органів інших держав;

– дані маркетингових, соціологічних досліджень, вибіркових опитувань і анкетування господарюючих суб'єктів, громадян, громадських організацій;

– технічні умови й інші нормативи;

– звернень фізичних і юридичних осіб до регуляторного органу;

– дані інших джерел.

На підставі цього можна сказати, що інформаційно-аналітична система аналізу ринку телекомунікаційних послуг, яка має використовуватися в НКРЗІ, повинна передбачати можливість збору неформалізованих даних у вигляді текстових файлів, статей, зображень (відсканованих статей, копій листів тощо), проіндексованих таким чином, щоб при запиті інформації про визначені в реєстрі телекомунікаційні послуги надавати доступ до зібраної інформації про певну послугу.

Для проведення аналізу визначених ринків необхідні два види даних:

– результати ринкових досліджень, проведених регулятором або на його замовлення;

– інформація у вигляді формалізованої звітності, що отримана від операторів, провайдерів телекомунікацій, провайдерів послуг Інтернет, як регуляторна вимога (у вигляді прийняття рішення збоку НКРЗІ про перелік і порядок звітності суб’єктів ринку телекомунікаційних послуг).

У [6] НКРЗІ визначає головним принципом регулювання ринків телекомунікаційних послуг попереднє «ex-ante» регулювання. Це достатньо обмежує глибину проведення аналізу, тому, на нашу думку, більша ефективність від аналізу ринків може бути досягнута завдяки використанню додаткового методу «ex-post», тобто процедури визначення ринку, яка обґрунтована на фактологічному матеріалі вже минулих конкретних ситуації та/або події, що відбулися на телекомунікаційному ринку, та на які не матимуть впливу майбутні події та зміни аналізованого випадку.

Для проведення аналізу ринків за принципом «ex-post» пропонується впровадження організації діяльності НКРЗІ в три етапи:

Перший етап – визначення й виділення тих ринків телекомунікаційних послуг, які підлягають специфічному регулюванню або підпадають під визначення часових або предметних рамок.

Другий етап передбачає аналіз ринків з метою виявлення умов ефективної конкуренції або виявлення операторів, які мають значну ринкову частку з одночасним домінуванням над іншими учасниками ринку. Оператор вважається таким, якщо займає домінуюче становище, якщо він має таке економічно сильне положення (позиції на ринку), яке дозволяє йому поводитися в значному обсязі незалежно від конкурентів, клієнтів і, в остаточному підсумку, користувачів.

Третій етап передбачає встановлення заходів у вигляді «інструментів регулювання», тобто накладення на домінуючих учасників ринку специфічних зобов'язань, які можуть вирішувати актуальні й потенційні проблеми, що пов'язані зконкуренцією. В залежності від існуючих результатів регулювання на відповідному ринку, нові зобов'язання можуть повторюватися, змінюватися (посилюватися або ставати більш м'якими) або припинятися.

Згідно з нормами європейських директив ця процедура визначення ринку ре алізується органами з питань захисту конкуренції на базі кількісних і якісних досліджень, які провів регуляторний орган у галузі телекомунікацій.

Форми звітності (тобто список параметрів статистичної та аналітичної звітності), які необхідні для отримання (збирання) даних для аналізу мають розроблятись за принципом «ex-post» та постійно переглядатись.

Процедура аналізу ринків та умов конкуренції на ринку повинна надавати регуляторному органу роз’яснення щодо:

– існуючих умов конкуренції для визначення домінуючого становища окремих суб’єктів ринку;

– необхідності накладання на домінуючих операторів зобов'язань спочатку на оптових ринках телекомунікаційних послуг, а потім, якщо цього не досить, – на роздрібних.

Фактично процедура аналізу ринків та умов конкуренції на ринку є аналізом умов конкурентоспроможності. Для проведення аналізу й оцінки стану конкуретного середовища на відповідному ринку запропоновано такі етапи:

– визначення часового інтервалу дослідження ринків телекомунікаційних послуг;

– визначення диференціальних границь ринків телекомунікаційних послуг (за кожним видом окремо);

– визначення географічних границь ринків телекомунікаційних послуг (за кожним видом окремо);

– визначення складу господарюючих суб'єктів, що діють на ринку телекомунікаційної послуги;

– розрахунок обсягів ринку телекомунікаційної послуги і часток господарюючих суб'єктів на цьому ринку.

Аналіз умов конкурентоспроможності, яка існує на відповідному ринку, повинен показати чи виконані наступні критерії:

– відсутність бар'єрів постійного характеру входження на ринок;

– наявність на ринку незалежних тенденцій в напрямку зростання його конкурентоспроможності;

– достатність наявного конкурентного права для корегування недосконалості ринку.

Існують два типи суттєвих бар'єрів входження на ринок, що впливають на умови конкуренції, які панують на ньому: структурні бар'єри й правові та регуляторні бар'єри.

Оскільки у [6] відсутній механізм розрахунку більшості параметрів аналізу ринків телекомунікаційних послуг, в ході проведеного дослідження також було визначено основні критерії аналізу умов конкуренції на відповідних ринках телекомунікаційних послуг. Тому, для удосконалення існуючої в Україні методології аналізу ринків телекомунікаційних послуг пропонується введення оцінки зточки зору наявності конкуренції та достатності конкурентного права.

Наявності на ринках телекомунікаційних послуг тенденцій зростання конкурентоспроможності. Її можна оцінити на основі аналізу: ступеня концентрації ринку, рівня цінової конкуренції, подібності структури витрат операторів, подібності часток операторів на ринку, цінової гнучкості попиту та можливості збільшення надання послуг операторами.

Достатності конкурентного права для корегування недосконалості ринку, яка може бути оцінена на основі, яка відображається в існуванні ринку постійних, суттєвих недосконалостей, які легко виявити, але вимагають постійного моніторингу; визначенні ступеня дозрілості ринку (фази розвитку ринку), аналізу правових можливостей діяльності НКРЗІ, їх активності та результатів проведених розслідувань.

Крім того, для формування чіткого механізму здійснення аналізу ринків телекомунікаційних послуг було розроблено систему кількісно-якісних взаємопов’язаних критеріїв та параметрів (показників) їх оцінки.

Визначені кількісні критерії аналізу ринків телекомунікаційних послуг наведено у табл. 1.

Таблиця 1 Кількісні критерії та параметри аналізу ринків телекомунікаційних послуг

Критерії

Параметри/показники для оцінки відповідно до кожного виду ринку телекомунікаційних послуг

Частка оператора на ринку

– збільшення в часі ринкової частки оператора

– збереження високої частки оператора

Технологічна перевага оператора

– розмір видатків на дослідження та розвиток операторів, разом з витратами на створення нових послуг

– відносний розмір видатків на дослідження та розвиток операторів у співвідношенні до вартості продаж оператора на відповідному ринку

– відносний розмір видатків на дослідження та розвиток конкретних операторів у співвідношенні до вартості активів цих підприємців

Рівень закупівельної спроможності

– ступінь концентрації продаж оператора – частка найбільших клієнтів увартості продаж цього оператора або підприємців на ринку

– розмір витрат на потенційну зміну оператора найбільшими клієнтами – сума витрат відмови клієнта від послуг попереднього оператора та витрат на початок використання послуг нового оператора

Доступ оператора до фондових ринків або фінансових ресурсів

– фінансова звітність операторів (баланс, звіт про фінансові результати, висновки аудиторів)

– рівні (рейтинги) кредитної достовірності операторів, які надаються незалежними агентствами;

– наявність фінансово стійких інвесторів у складі акціонерів операторів

Економічний масштаб (обсяг доходів)

– частка змінних витрат операторів

– рентабельність сукупного майна оператора

– кількість ринків послуг, на яких працює оператор

– кількість послуг оператора на кожному ринку

Вертикальна інтегрованість оператора

– присутність оператора на оптових ринках

– присутність оператора на роздрібних ринках

– присутність оператора на оптових та роздрібних ринках

Мережа дистрибуції та продаж оператора

– кількість пунктів продажу послуг оператора;

– розмір річних видатків оператора на промоцію та рекламу послуг

– кількість клієнтів оператора у пропорції до одного пункту продажу/контакту з клієнтом

Визначені якісні критерії аналізу ринків телекомунікаційних послуг, який може бути проведений на підставі експертного оцінювання, наведено у табл. 2.

Таблиця 2 Якісні критерії аналізу ринків телекомунікаційних послуг

Критерії

Параметри/показники для оцінки відповідно до кожного виду ринку телекомунікаційних послуг

Відсутність потенційної конкуренції

– кількість попередніх входжень та спроб входжень на ринок з боку нових операторів;

– наявні обмеження діяльності

– наявність у операторів інфраструктури, яка дозволяє їм за короткий період часу (до 1 року) розпочати надання послуг на аналізованому ринку

– втрачені витрати на побудову такої телекомунікаційної інфраструктури

Існування бар'єрів

– серйозні бар'єри входження нових операторів на ринок (загроза з боку потенційних нових операторів є нижчою, а конкуренція відбувається лише між операторами, які вже присутні на ринку);

– визначення існування та суттєвості можливих бар'єрів для подальшого розвитку операторів, які вже присутні на ринку

– ступінь використання телекомунікаційної інфраструктури, яка знаходиться в розпорядженні операторів та використовується ними для надання послуг на аналізованому ринку

Диверсифікація послуг

– рентабельність продаж оператора

– розмір тарифів на послуги оператора

– розмір витрат на надання послуг

Існування конкуренції

– кількість добровільних відмов користувачів від послуг, які пропонуються на даному відповідному ринку операторами

– рівень задоволеності клієнтів послугами, оцінений на підставі незалежних ринкових обстежень;

– розмір середніх витрат у зв'язку з відмовою від послуги

Доступність та прийнятність інформації для користувачів

– рівень споживацької свідомості про ситуацію на ринку, який особливо стосується проблематики доступності інформації про різнорідність, якість та ціну продуктів і послуг, які пропонуються операторами, оцінений на підставі незалежних ринкових досліджень;

– кількість тарифних планів, які застосовуються операторами

– кількість змін тарифних планів або способу нарахування оплати послуг

– кількість спеціальних пропозицій, промоцій та знижок, які пропонувалися впродовж останнього року операторами

Наявність антиконкурентних дій або процедур зловживання домінуючим становищем

– кількість клієнтів оператора, які очікують на виконання замовлення або початок надання послуги

– середній та максимальний час очікування клієнта на виконання замовлення або початок надання послуги

– кількість клієнтів, яким оператори відмовили в наданні послуг або укладенні договору або не розпочали надання послуг у передбачуваний термін;

– кількість скарг на антиконкурентних дій операторів, які надійшли за період останнього року НКРЗІ

Висновки. Розроблена система кількісно-якісних показників аналізу ринків телекомунікаційних послуг дозволяє:

– здійснювати комплексний «ex-ante» і «ex- post » аналіз, що значно поглиблює результати діяльності регуляторного органу та надає більш точні вихідні дані для прогнозування розвитку ринків телекомунікаційних послуг;

– визначити додаткові кількісно-якісні параметри оцінки ринків телекомунікаційних послуг, які на сьогодні не враховані в нормативно-правовій базі роботи регулятора;

– створити передумови для розробки методології оцінки ефективності фун кціонування ринків телекомунікаційних послуг з точки зору визначення достатньої кількості операторів, які мають функціонувати в сфері телекомунікацій.

Бібліографічні посилання

1. Закон України «Про телекомунікації» від 18 листопада 2003 р. № 1280-IV // Офіційний вісник України. – 2003. – № 51. – Ст. 26–44.

2. Луис М. Б. Кабраль Организация отраслевых рынков / Кабраль М. Б. Луис. – Мн. : ООО «Новое знание», 2003. – 355 с.

3. Рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації України «Про схвалення Переліку ринків телекомунікаційних по слуг» від 25.09.2008 р. № 1140.

4. Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб’єктів господа рювання на ринку. Затверджена розпорядженням Антимонопольного комітету України від 5 березня 2002 р. № 49-р, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 1 квітня 2002 р. за № 317/6605.

5. European Regulators Group (ERG) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.erg.eu.int

6. Рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації України № 444 «Про затвердження Порядку аналізу ринків послуг пропуску трафіка та визначення операторів телекомунікацій з істотною ринковою перевагою» від 25.08.2011.

Надійшла до реколегії 14.05.2012














Головна  |  Вимоги до оформлення статей  |  Контакти |  Зміст журналу

© Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2011-2015

Рейтинг@Mail.ru