Головна  |  Вимоги до оформлення статей  |  Контакти |  Зміст журналу
ua  rus  en
Міністерство освіти і науки України
ДНУ Вісник Дніпропетровського університету
Серія "Економіка"

Наукове видання
  • УДК 336:519
  • ISSN 9125 0912
  • Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 7898 від 17.09.2003 р.
  • Збірник включено до Переліку наукових фахових видань України (пункт 118), у яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук з економічних наук (Постанова президії ВАК України № 1-05/3 від 08.07.2009)
 

Фінансове прогнозування невизначеності зовнішнього боргу україни

УДК 330.34

О.М. Грабчук

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Представлено результати дослідження невизначеності характеристик зовнішнього боргу України. Описано стан рівня невизначеності двох структурованих груп елементів зовнішнього боргу України. Визначено динаміку виробництва ентропії за основними субструктурними утвореннями.

Ключові слова: зовнішній борг, невизначеність, ентропія, виробництво ентропії, синергетичний ефект.

Представлены результаты исследования неопределенности характеристик внешнего долга Украины. Описано состояние уровня неопределенности двух структурированных групп элементов внешнего долга Украины. Определена динамика производства энтропии по основным субструктурным образованиям.

Ключевые слова: внешний долг, неопределённость, энтропия, производство энтропии, синергетический эффект.

In the article are represented the results of research of vagueness of descriptions of external debt of Ukraine. Is described the state of level of vagueness of two structured groups of elements of external debt of Ukraine. Is certain the dynamics of production of entropy of basic substructural educations.

Keywords: external debt, vagueness, entropy, production of entropy, sinergistical effect.

За останні роки проблема зростання зовнішньої заборгованості нашої країни постала досить гостро. Це пояснюється тим, що обслуговування державного зовнішнього боргу – один із ключових чинників макроекономічної нестабільності в країні. Від розмірів заборгованості та, відповідно, характеру її погашення залежатимуть обсяг валютних резервів країни, рівень відсоткових ставок, характер поведінки всіх суб’єктів національного фінансового ринку та, як наслідок, валютний курс гривні. Зовнішньоборгове навантаження чинить девальваційний тиск на гривню, яку вважають недооціненою. Однак, зовнішні запозичення мають не лише недоліки, але й переваги. Вони становлять значну частку інвестицій в економіку країни, дають змогу підтримувати рівновагу на грошово-кредитних ринках та фінансувати дефіцит бюджету країни. Зовнішні позики стимулюють розвиток економіки, даючи поштовх до прискорення темпів зростання національного доходу країни. Відчути ж переваги зовнішніх запозичень можна лише за умови їх ефективного використання [3]. Разом з тим зовнішній борг значно впливає на рівень невизначеності розвитку країни, оскільки є основним інструментом індукції невизначеності зовнішніх фінансових потоків на внутрішнє економічне середовище. Відтак, актуальним напрямом дослідження є фінансове прогнозування рівня невизначеності зовнішнього боргу.

Важливе значення місця та ролі державного боргу у фінансовій системі держави зумовило постійну увагу дослідників до різних його аспектів. Серед західних вчених особливої уваги заслуговують праці Р.Барро, Дж.Бьюкенена, П.Елворта, Н.Калдора, Дж.Кейнса, П.Кругмана, А.Лернера, К.Маркса, Р.Масгрейва, Л.Мауера, Ф.Махлупа, Ф.Модільяні, Л.Пазинетті, Д.Рікардо, А.Сміта, Дж.Стігліца, П.Харрода тощо. Зовнішню заборгованість як невід’ємну складову сучасної міжнародної фінансової системи досліджували російські вчені-економісти А.Вавілов, А.Саркісянц, Л.Федякіна тощо. В українській економічній науці проблеми формування зовнішнього боргу та його впливу на економічний розвиток вивчались у працях О.Барановського, А.Гальчинського, В.Гейця, О.Гаврилюка, Н.Гончарової, О.Іваницької, Б.Кваснюка, Г.Климка, В.Козюка, В.Кудряшова, С.Корабліна, І.Луніної, І.Лютого, Ю.Макогона, С.Мочерного, С.Науменкової, В.Новицького, В.Опаріна, Ю.Пахомова, Н.Рязанової, А.Румянцева, А.Філіпенка, В.Шевчука, А.Чухна тощо.

Віддаючи належне науковим напрацюванням вітчизняних та зарубіжних вчених з даної проблематики, слід зауважити, що існує потреба в її подальшому дослідженні, оскільки формування зовнішнього державного боргу відбувалося за умов трансформаційної економіки України, коли має місце пошук нових шляхів побудови ефективної системи управління зовнішнім державним боргом та перетворення зовнішніх державних запозичень на інструмент економічного зростання. Теоретичні підходи західних авторів до управління зовнішнім державним боргом потребують критичної оцінки, узагальнення та дослідження можливостей і передумов використання з урахуванням особливостей економіки України.

На підставі актуальності дослідження і наявного доробку сучасних науковців щодо розуміння невизначеності зовнішнього боргу та його структурної організації метою дослідження є виконання кількісних характеристик невизначеності зовнішнього боргу та окреслення найдоцільніших напрямів досягнення стану його фінансової рівноваги. Об’єктом дослідження є специфічні властивості формування невизначеності зовнішнього боргу економіки України як дійсності, що онтологічно існує. Методологічне підґрунтя дослідження представлене методами R/S-аналізу , імовірнісного аналізу, кореляційно-регресійного аналізу та іншими методами математичної статистики.

В останні роки рушійними силами подолання проблем, пов’язаних із державною заборгованістю, були динамічний розвиток національної економіки та зростання обсягів експорту; послаблення деформацій грошово-кредитної системи України та підвищення кредитного рейтингу держави; зведення бюджету з помірним дефіцитом і фінансування його істотної частини за рахунок надходжень від приватизації. Однак за значного поліпшення боргової позиції уряду ряд проблем, пов’язаних із незбалансованістю структури боргу та нарощуванням умовних зобов’язань держави, залишилися невирішеними. Домінування зовнішньої складової у структурі загального державного боргу збільшує потенційні негативні наслідки девальвації національної валюти і раптового припинення надходження іноземного капіталу [2, с.19].

Важливим елементом зовнішнього сектору країни є її зовнішній борг. Елементи зовнішнього боргу істотно впливають не тільки на стан платіжного балансу, а й тісно пов’язані з окремими субструктурними утвореннями в межах економіки країни. Однак валовий зовнішній борг має розмірність, яка суттєво відрізняється від топологічної, тому є фракталоподібним утворенням. Водночас сукупність характеристик зовнішнього боргу – це відкрита система, кожен елемент якої пов’язаний як з іншими складовими зовнішнього боргу, так і з кількома характеристиками поза ним. Зважаючи на велику сукупність взаємодій між характеристиками зовнішнього боргу та іншими характеристиками економіки України, було утворено конструкт системи показників зовнішнього боргу, представлений двома фреймами. Власне кажучи, повний конструкт системи характеристик зовнішнього боргу, зважаючи на комплементарність його елементів, повинен мати 8 фреймів, але розглянемо лише два з них – які мають найсуттєвіші відмінності у структурній організації.

Слот фрейму Формула представлено наступними характеристиками: зовнішній борг за сектором державного управління, зовнішній борг органів державно-кредитного регулювання (сталий фрактал Формула ); зовнішній борг інших секторів за короткостроковими торговими кредитами, зовнішній борг інших секторів за облігаціями та іншими цінними паперами; зовнішній борг інших секторів за короткостроковими кредитами та іншими короткостроковими зобов’язаннями (сталий фрактал Формула ); довгостроковий зовнішній борг банків, зовнішній борг банків за короткостроковими кредитами (несталий фрактал Формула ); зовнішній борг банків за короткостроковими зобов’язаннями у валюті та депозитах; міжфірмовий зовнішній борг.

Слот фрейму Формула представлено наступними характеристиками: довгострокові зобов’язання за кредитами за сектором державного управління, довгостроковий зовнішній борг органів державно-кредитного регулювання за облігаціями (сталий фрактал Формула ); зовнішній борг інших секторів за короткостроковими торговими кредитами, зовнішній борг інших секторів за облігаціями та іншими цінними паперами; зовнішній борг інших секторів за короткостроковими кредитами та іншими короткостроковими зобов’язаннями (сталий фрактал Формула ); зовнішній борг банків за довгостроковими кредитами, зовнішній борг банків за облігаціями та іншими борговими цінними паперами, зовнішній борг банків за короткостроковими кредитами (несталий фрактал Формула ); зовнішній борг банків за короткостроковими зобов’язаннями у валюті та депозитах; міжфірмовий зовнішній борг.

Адекватність формування конструктів системи показників зовнішнього боргу підтверджується збігом ентропії зовнішнього боргу в цілому та його конструктів ( рис.1-4 ). При цьому за результатами Формула -тесту імовірність наближення фрейму Формула до стану системи за рівнем ентропії становить 0,96, а за виробництвом ентропії - 0,68. Імовірність наближення фрейму Формула як конструкта системи до самої системи за рівнем ентропії становить 0,91, а за виробництвом ентропії - 0,73. Таким чином, фінансове прогнозування невизначеності зовнішнього боргу можливе з достатньо високим рівнем достовірності, проте визначення стану рівноваги буде недостатньо достовірним. Констатуємо стан рівноваги у період 2008 - 2009рр.

Водночас низхідна динаміка виробництва ентропії протягом періоду, що розглядається, свідчить про ендогенні передумови виникнення кризи. Позитивне виробництво ентропії до 2007р. включно визначає зростання невизначеності характеристик зовнішнього боргу України, а негативні значення виробництва ентропії після 2009р. властиві дисипативним процесам у період розгортання кризи. Істотні відмінності у достовірності наближення конструктів зовнішнього боргу до валового зовнішнього боргу за рівнем та виробництвом ентропії можуть бути пояснені якраз відкритістю системи.

Найістотніший компенсаторний ефект за виробництвом ентропії виникає у фракталі Формула ( рис.5 ), сформованому переважно зовнішніми зобов’язаннями інших секторів за короткостроковими кредитами, короткостроковими торговими кредитами та борговими зобов’язаннями за облігаціями. Розбіжності розмірності елементів даного фракталу незначні, не перевищують 0,004, існує тісний взаємозв’язок між елементами даного фракталу як за їх безпосередньою величиною, так і за рівнем ентропії.

Формула

Рис.1. Динаміка ентропії зовнішнього боргу і фрейму Формула елементів зовнішнього боргу

Формула

Рис.2. Динаміка виробництва ентропії зовнішнього боргу і фрейму Формула елементів зовнішнього боргу\

Формула

Рис.3. Динаміка ентропії зовнішнього боргу і фрейму Формула елементів зовнішнього боргу

Формула

Рис.4. Динаміка виробництва ентропії зовнішнього боргу і фрейму Формула елементів зовнішнього боргу

Формула

Рис.5. Синергетичний ефект виробництва ентропії за фракталами зовнішнього боргу України

Гіпотетично, саме закономірності розподілу зовнішніх зобов’язань інших се кторів є основним інструментом саморегулювання рівня невизначеності зовнішнього боргу України.

Керованим інструментом регулювання рівня невизначеності зовнішнього бо ргу країни можуть бути короткострокові зобов’язання за сектором державного управління, власна розмірність яких найближча до топологічної і дорівнює 1,99. Доцільність застосування обмежень на рух міжнародних капіталів обґрунтовується необхідністю усунення економічних деформацій, які порушують конкурентну рівновагу; захисту національної фінансової системи і реального сектору економіки від потоків спекулятивного капіталу, які дестабілізують; забезпечення незалежності грошово-кредитної та валютної політики від руху міжнародних капіталів; спрямування національних заощаджень на внутрішні інвестиції; підтримання рівня внутрішніх відсоткових ставок і утримання податкової бази у межах країни [2, c.22].

Вочевидь, що достатньо вагомі і плюси, і мінуси зростання зовнішнього боргу. Тому державі необхідно мати в арсеналі ряд інструментів впливу, які дадуть змогу ефективно впливати на державний борг [5, с.7]. Очевидячки, практика останніх років довела, що в державі не існує чітко сформульованої політики управління державним боргом або можна говорити про те, що вона недостатньо ефективна, реагує із запізненнями і не дає змоги оперативно втручатись у вирішення найактуальніших проблем, які виникають у фінансовій системі. На думку багатьох дослідників, це мають бути заходи як прямого, так і опосередкованого впливу. Хоча перевагу слід віддавати саме непрямим методам, адже «прямий контроль за потоками капіталів спонукає економічних агентів до пошуку ренти та ізолює внутрішній ринок капіталів» [1, c.18].

Результати дослідження свідчать про те, що зовнішній державний борг є вагомим чинником невизначеності розвитку економіки України. Динаміка ентропій структурно організованих елементів зовнішнього боргу засвідчує ендогенний характер виникнення кризових явищ саме у цьому секторі економіки. Водночас перебіг кризи супроводжується дисипативними процесами у субструктурному утворенні зовнішнього державного боргу. Інструментом саморегулювання рівня невизначеності зовнішнього боргу є зобов’язання інших секторів економіки (крім державного управління, державно-кредитного регулювання, банківської системи).

Бібліографічні посилання

1. ВахненкоТ.П. Концептуальні засади управління зовнішнім національним боргом України / Т.П.Вахненко // Економіка України. – 2007. – №1. – С.14–24.

2. ВахненкоТ.П. Формування, економічна роль і регулювання зовнішнього боргу : автореф. дис… на здобуття наук. ступеня д-ра екон.наук. : спец. 08.00.08 «Гроші, фінанси і кредит» / Т. П. Вахненко. - К.: Інститут економіки та прогнозування НАН України, 2007. - 38с.

3. ДерноваІ.А. Державний борг та динаміка курсу національної валюти: статистична оцінка [Електроннийресурс] / І.А.Дернова // Ефективна економіка. - 2011. - №2. - Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/index.php?operation=1&iid=468

4. ЗражевськаН.В. Управління структурою державного боргу України // Науковий вісник Волинського державного університету ім.Лесі Українки / Н. В. Зражевська. – 2005. – №1. – С. 127–132.

5. ПластунВ.Л. Потітика управління державним боргом України / В. Л.Пластун // Вісник Української академії банківської справи. - 2010. - №1. - C.3 - 9.

6. ЧорнаА.А. Аналіз структури зовнішнього боргу України [Електроннийресурс]/ А.А.Чорна // Режим доступу: http://www.rusnauka.com/2_ANR_2010/Economics/ 16_56988.doc.htm

7. ШевчукВ.О. Макроекономічні ризики прискореної акумуляції зовнішнього боргу в економіці України / В.О.Шевчук // Стратегічні пріоритети. – 2009. - №2(11). – С.159–166.

Надійшла до редколегії 06.08.2012














Головна  |  Вимоги до оформлення статей  |  Контакти |  Зміст журналу

© Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2011-2015

Рейтинг@Mail.ru