Головна  |  Вимоги до оформлення статей  |  Контакти |  Зміст журналу
ua  rus  en
Міністерство освіти і науки України
ДНУ Вісник Дніпропетровського університету
Серія "Економіка"

Наукове видання
  • УДК 336:519
  • ISSN 9125 0912
  • Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 7898 від 17.09.2003 р.
  • Збірник включено до Переліку наукових фахових видань України (пункт 118), у яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук з економічних наук (Постанова президії ВАК України № 1-05/3 від 08.07.2009)
 

УДК: 338:43.03 640.088

В. В. Бугайчук

Житомирський національний агроекологічний університет

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ УСІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Проведено оцінку інтегральної ефективності використання виробничого потенціалусільськогосподарських підприємств Житомирської області та обґрунтовано напрямиїї підвищення.

Ключові слова: виробничий потенціал,інтегральна оцінка виробничого потенціалу, складові виробничого потенціалу:трудовий, матеріально-технічний, ресурсний, фінансовий, інтегруючий таекономічний.

Дана оценка интегральной эффективности использованияпроизводственного потенциала сельскохозяйственных предприятий Житомирскойобласти и разработаны направления ее повышения.

Ключевыеслова: производственный потенциал, интегральная оценка производственного потенциала,составляющие производственного потенциала: трудовой, материально-технический,ресурсный, финансовый, интегрирующий и економический.

The article evaluatedthe integrated effectiveness of agricultural enterprises production potentialin Zhytomyr region as well as directions of its improvement.

Keywords: production potential, calculates the integral efficiency of agricultural enterprisesproduction potential, the components of production potential, material andtechnical potential, resources potential, financier potential, emergency andeconomical potential.

Досягнення та утримання конкурентних переваг вітчизнянимисільськогосподарськими підприємствами на світовому ринку можливе за умовиефективної реалізації виробничого потенціалу. Недостатня увага до вирішенняцієї проблеми призводить до втрат підприємством економічних вигід унаслідок зростанняпоточних витрат на поліпшення якості земельних ресурсів, удосконалення трудовихресурсів, ремонт об’єктів основних засобів тощо. За таких умов актуальним єпитання оцінки ефективності використання виробничого потенціалу і розробкарекомендацій її підвищення у сільськогосподарських підприємствах.

Проблема оцінки ефективності використання виробничогопотенціалу знайшла відображення у працях В. Г. Андрійчука, О. М.Алимова, Б. Є. Бачевського, Д. П. Богині, А. І. Даниленко,М. І. Долишнього, І. В. Заблодської, І. М. Рєпіної, О. О. Решетняка,О. С. Федоніна. Але, незважаючи на значну кількість опублікованих науковихдосліджень, досі не вироблено єдиної методики оцінки виробничого потенціалу, щоі зумовило проведення даного дослідження.

Метою цієї роботи є оцінка ефективності використаннявиробничого потенціалу сільськогосподарських підприємствах Житомирської областіта розробка практичних рекомендацій щодо її підвищення.

Виробничий потенціалпідприємства є інтегральнимвідображенням поточних і майбутніх можливостей економічної системи щодотрансформування вхідних ресурсів за допомогою притаманних її персоналупідприємницьких здібностей в економічні блага, максимально задовольняючи втакий спосіб корпоративні інтереси [1]. Длязабезпечення ефективної діяльності сільськогосподарських підприємств важливоюпроблемою є здійснення оцінки його використання в сільськогосподарськихпідприємствах. Це дозволить насамперед ліквідувати проблемні елементи в системівикористання ресурсів, регулювати їх дисбаланс, перейти на альтернативнісільськогосподарському види діяльності.

Аналіз здійснюється за врахуваннявсієї сукупності складових виробничого потенціалу. Проте попередньо необхіднорозрахувати окремі показники ефективності використання трудового,матеріально-технічного, ресурсного, фінансового,інтегруючого та економічного потенціалу як складових виробничого. Кінцевимрезультатом повинно стати визначення інтегрального впливу певної сукупностінововведень на виробничий потенціал підприємства.

Доцільним буде проведення аналізуефективності окремих складових виробничого потенціалу, що дозволить у подальшомудати інтегральну оцінку складовим виробничого потенціалу (табл. 1).

Таблиця 1 Значення індексів ефективності окремих складових виробничогопотенціалу сільськогосподарських підприємств Житомирської області*

Роки

Індексфондовіддачі

Індексземлевіддачі

Індекспродуктивності праці

Інтегральна ефективність

2007

1,000

1,000

1,000

1,000

2008

1,259

1,320

2,618

1,732

2009

1,310

1,360

2,756

1,809

2010

1,470

1,553

3,124

1,871

2011

1,500

1,619

3,759

1,926

2011-2007

( у середньому)

1,385

1,478

3,064

1,824

*Джерело: власні дослідження.

На основі розрахованих за період2007–2011 рр. середнього значення вказаних індексів можна зробити висновок, щоскладові, маючи рівні умови, розвиваються по-різному. Так, за досліджуванийперіод найвищий темп росту має продуктивність праці (3,759), яка збільшилась в3,5 раза. Проте значно менші темпи росту спостерігають у землевіддачі ( 1,619)та фондовіддачі (1,500).

Виробничий потенціал у розвиткуекономічних процесів потребує управління його використанням, тому виникаєнеобхідність в оцінці ефективності завантаження потенціалу на різних етапахрозвитку. [2]. Оскільки виробничий потенціал являє собою складну організованусистему різних взаємопов’язаних елементів, доцільно визначати рівеньефективності їх використання, керуючись загальними засадами співвідношеннярезультату та витрат [3]. При аналізі ефективності використання виробничогопотенціалу доцільно враховувати всю сукупність складових виробничогопотенціалу, а саме: трудового, матеріально-технічного, ресурсного, фінансового, інтегруючого таекономічного. Кінцевим результатом є визначення інтегрального впливу певноїсукупності на виробничий потенціал підприємства.

За методикою, запропонованою А.Мустафаєвим і А. Спірягіним, індекс інтегральної ефективності визначається наоснові шести основних показників, які характеризують здатності (можливості)виробничого потенціалу та загальну ефективність виробництва у сільськомугосподарстві, а саме: трудового потенціалу (Ітп), матеріально-технічного потенціалу (Імтп),ресурсного потенціалу (Ірп), фінансовогопотенціалу (Іфп), інтегруючогопотенціалу (Ііп), та економічногопотенціалу (Іеп). Загальний видіндексу інтегральної ефективності ( Dev) при наявності N вихідних індексів буде таким:

Загальний вид індексу інтегральної ефективності6.

Результати розрахунків індексів наведені у табл. 2.

Таблиця 2 Оцінка ефективності використання виробничого потенціалуаграрних підприємств Житомирської області*

Показники

2007р.

2008р.

2009р.

2010р.

2011р.

2001–2007 рр. (середнє)

Індекструдового потенціалу ( Itp)

1,000

1,689

1,886

2,117

2,613

2,084

Індекс матеріально-технічного потенціалу ( Imtp)

1,000

0,756

0,984

1,009

1,110

1,013

Індекс ресурсного потенціалу ( Irp)

1,000

1,226

1,326

1,410

1,494

1,378

Індекс фінансового потенціалу ( Ifp)

1,000

1,112

1,017

1,046

1,071

1,062

Індекс інтегруючого потенціалу ( Iip)

1,000

1,109

1,185

1,223

1,220

1,210

Індекс економічного потенціалу ( Iep)

1,000

1,007

1,103

1,184

1,213

1,115

Інтегральна ефективність виробничого потенціалу ( Dev)

1,000

1,149

1,250

1,331

1,453

1,137

*Джерело: власні дослідження.

Наведені у табл. 2 дані свідчать, що інтегральнаефективність виробничого потенціалу сільськогосподарських підприємств Житомирськоїобласті за 2007–2011 рр. зросла на 0,137.

Найбільшою мірою зміни у виробничому потенціалісільськогосподарських підприємств відобразилися на індексі трудовогопотенціалу, який коливався від 1,6 до 2,6. Ці коливання тісно пов’язані зізменшенням кількості працівників в аграрному секторі.

Необхідно зазначити, що ринок праці переповнений робочоюсилою, та все ж попит на висококваліфіковані робітничі кадри усільськогосподарських підприємствах постійно зростає. Головними проблемами нестачі робочих кадрів є: непрестижність роботи, низька заробітна плата та деградація робочої сили внаслідок тривалогоскорочення сільськогосподарського виробництва. В умовах розвиткунауково-технічного прогресу виникає потреба підвищення рівня кваліфікаціїспеціалістів та працівників масових професій аграрних підприємств, длявпровадження новітніх технологій та техніки з виробництва сільськогосподарськоїпродукції. Втім через дефіцит коштів більша частина аграрних підприємств неможе забезпечити підготовку, перепідготовку та підвищення рівня кваліфікаціїперсоналу. Тому проблема забезпечення аграрного виробництвависококваліфікованими кадрами є нагальною і потребує вирішення.

Зростання індексу ресурсногопотенціалу на 0,378 пояснюється підвищенням ефективності використання земельнихугідь. Сільськогосподарські підприємства, адаптуючись до ринкових умов, сталибільше приділяти увагу економічному, інтегруючому та фінансовому потенціалам.На це вказують позитивні коливання їхніх індексів від 1,1 до 1,2. Протефінансова складова характеризується у переважній більшостісільськогосподарських підприємств перевищенням кредиторської заборгованості наддебіторською, низькою загальною ліквідністю та від’ємним значеннямрентабельності фінансово-господарської діяльності. Незадовільний фінансовийстан аграрних підприємств зумовлює гальмування розвитку економічного,матеріально-технічного, ресурсного та інтегруючого потенціалів.

Спостерігається тенденціянезначного росту матеріально-технічного потенціалу (0,013). Це є підтвердженнямтого, що матеріально-технічний потенціал перебуває в кризовому стані за рахунокзношування технічних засобів на 80%.

Світовий досвід свідчить, щопідприємства з високим рівнем ефективності використання потенціалу як суб’єктидіяльності є економічно результативнішими, оперативніше пристосовуються дозовнішніх умов та дозволяють найповніше задовольняти споживчий попит та зводитинорму прибутку до середньогалузевої. [1, с. 43]

Доцільно подати оцінку виробничого потенціалуЖитомирської області в розрізі районів та провести групування за станомрозвитку виробничого потенціалу сільськогосподарських підприємств (табл. 3), щодозволить побачити, в яких районах виробничий потенціал досяг критичної точкирозвитку і потребує негайних втручань.

Таблиця 3 Групування адміністративних районів Житомирської області за станом розвитку виробничого потенціалу*

Інтервальнаоцінка розвитку виробничого потенціалу

2007 р.

2008 р.

2009 р.

2011 р. до2007 р.,

+, -

Dev

к-стьрайонів

Dev

к-стьрайонів

Dev

к-стьрайонів

Dev

к-стьрайонів

до 1,000

-

-

-

-

-

-

-

-

1,001– 1,100

1,058

6

1,063

7

1,068

7

0,01

1

1,101 – 1,200

1,167

6

1,172

7

1,178

7

0,01

1

1,201 – 1,300

1,274

8

1,290

7

1,296

6

0,02

-1

1,301 – 1,400

1,382

3

1,396

2

1,398

3

0,02

-

У середньому по області

1,220

23

1,230

23

1,235

23

0,02

-

*Джерело: власні дослідження.

Здійснивши оцінку ефективності виробничого потенціалу врозрізі районів Житомирської області, можна зробити висновок, що найвищаефективність виробничого потенціалу спостерігається в районах, які розміщені угрупі з діапазоном від 1,301 до 1,400. До цієї групи належать Андрушівський,Бердичівський та Попільнянський райони. Найнижчу ефективність демонструютьрайони, які знаходяться у групі від 1,001 до 1,100, а саме: Лугинський,Баранівський, Народицький, Володар-Волинський та ін.

Розбалансованість системи використання виробничогопотенціалу сільськогосподарських підприємств зумовила розробку складовихмеханізму підвищення ефективності виробничого потенціалу в сільськогосподарськихпідприємствах (рисунок).

Складові механізму підвищення ефективності виробничого потенціалу сільськогосподарських підприємств

Рис. Складовімеханізму підвищення ефективності виробничого потенціалу сільськогосподарськихпідприємств*

*Джерело: власні дослідження.

Таким чином, формування повноцінного виробничогопотенціалу аграрного сектора слід здійснювати з переходом його галузей наінтенсивно-інвестиційний напрям розвитку на основі інтелектуального ресурсу тазалучення системи аграрного кредитування, що сприятиме створенню зручних умов переливукапіталу і робочої сили в інші сфери економічної діяльності.

Висновок: здійснивши оцінкуефективності використання виробничого потенціалу, можна стверджувати, щовиробничий потенціал сільськогосподарських підприємств у даний час значно виснаженийі потребує негайного відтворення. При нарощуванні потенціалу необхіднодотримуватися оптимальних співвідношень елементів виробничого потенціалу, їхньоїзбалансованості, що сприятиме росту ефективності їх використання та підвищеннюрівеня розвитку сільськогосподарських підприємств.

Бібліографічні посилання

  1. Федонін О. С. Потенціал підприємства: Формування та оцінка : навч. посіб. / О. С.Федонін, І. М. Рєпіна, О. І. Олексик. – К. : КНЕУ, 2003. – 316 с.
  2. Мустафаев А. Агропродовольственныйпотенциал северного рынка / А. Мустафаев, В. Спирягин // Междунар. с.-х жур. –2010. – № 3. – С. 39–40.
  3. Россоха В. В. Формування і розвиток виробничого потенціалу аграрних підприємств :монографія / В.В. Россоха.– К. : ННЦ ІАЕ, 2009. – 447 с.
  4. Андрійчук В. Г. Ефективність діяльності аграрних підприємств: теорія,методика, аналіз: монографія / В. Г. Андрійчук. –К. : КНЕУ, 2005. – 292 с.
  5. Статистичний щорічник Житомирської області за 2011 рік /за ред. О. В. Рижкової. – Житомір : Головне управління статистики уЖитомирській області, 2011. –566 с.
  6. Державний комітет статистики України : [Електронний ресурс]/ за ред. О. Г. Осауленко.–Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.

Надійшла до редколегії14.01.2013 р.














Головна  |  Вимоги до оформлення статей  |  Контакти |  Зміст журналу

© Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2011-2015

Рейтинг@Mail.ru