Головна  |  Вимоги до оформлення статей  |  Контакти |  Зміст журналу
ua  rus  en
Міністерство освіти і науки України
ДНУ Вісник Дніпропетровського університету
Серія "Економіка"

Наукове видання
  • УДК 336:519
  • ISSN 9125 0912
  • Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 7898 від 17.09.2003 р.
  • Збірник включено до Переліку наукових фахових видань України (пункт 118), у яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук з економічних наук (Постанова президії ВАК України № 1-05/3 від 08.07.2009)
 

УДК 338.24

М. В.Корнєєв,Ю. В. Горбоніс

Дніпропетровський національний університет імені ОлесяГончара

НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ ФІНАНСОВИХ ПОТОКІВ У РЕАЛЬНОМУ СЕКТОРІЕКОНОМІКИ

Досліджено впливневизначеності на фінансові потоки суб’єктів реального сектора економіки. Визначенофрактальну організаціювидів економічної діяльності реального сектора економіки. Виконано кількісну оцінку рівня його невизначеності.

Ключові слова: невизначеність, фінансовий потік, фрактал, фрейм,реальний сектор, економіка, економічна діяльність, фінансовий результат.

Исследовано влияние неопределенности нафинансовые потоки субъектов реального сектора экономики. Определена фрактальная организация видовэкономической деятельности реального сектора экономики, выполнена количественная оценка уровня его неопределенности.

Ключевыеслова: неопределенность, финансовый поток,фрактал, фрейм, реальный сектор, экономика, экономическая деятельность,финансовый результат.

In the article, influencing of vagueness on thefinancial streams of subjects of the real is explored to the sector of economy.Certainly fractal organization of prospects of economic activity of the real tothe sector of economy is Executed quantitative estimation of level of vaguenessof the real to the sector of economy.

Keywords: vagueness,financial stream, fractal, frame, real sector, economy, economic activity,financial result.

Сучасні підприємства працюють у складних умовах, що характеризуються якпідвищенням нестабільності зовнішнього середовища, так іускладненням внутрішніх бізнес-процесів. У практиці господарської діяльностіпідприємствам доводиться приймати різного роду рішення. Умовою прийняттяраціональних рішень є володіння повною інформацією про предмет рішення і йогонаслідки. Однак інформація, як і інші економічні ресурси, практично завждиобмежена, тому більшість рішень приймається в умовах неповної, неточної чисуперечливої інформації, тобто в умовах невизначеності. Тим більше системнікризові явища, які виникли в економіці України, ще більше підсилюють ступіньневизначеності зовнішнього середовища.

Одним із нових напрямів обґрунтування структурних трансформацій економіки єдоробки синергетики, що використовуються як у сфері економічної науки, так іпоза нею. Тут цікавими є праці таких науковців, як В.С.Аніщенко [2], Б.П.Безручко [4], Н.Вінер [6], О.Грабчук [8; 9], М.Грасині [10], Є.Н.Князєва [14], Н.К.Максишко [14], К.Хаген [17], С.Д.Хайтун [18; 19]. Цікавими та неоднозначними є праціС.Амстердамського [1], Л.Б.Баженова [3], І.П.Візира [5], І.Гілбоа [7], В.С.Готта [11], В.Ф.Капустіна [12], К.Павлова [15], І.Розмаінського [16] стосовно розуміння сутності невизначеності, її ролів економічних процесах. Однак недостатньо висвітленими залишаються питанняструктурної організації реального сектора економіки та його трансформації увзаємозв’язку із рівнем невизначеності економічних процесів.

Саме тому особливої актуальності набувають питання щодо проведення оцінкивпливу невизначеності на фінансові потоки підприємств реального сектораекономіки. Вивчення природи, видів та рівня невизначеності дозволить вирішуватипрактичні питання з організації діяльності підприємств і коригувати її зурахуванням динаміки постійних змін. Відповідно метою нашого дослідження є аналізрівня невизначеності процесів у реальному секторі економіки та виявлення основнихджерел її виникнення.

Існує думка, що посилення рівня невизначеності впливає насоціально-економічний розвиток відповідної території. Однак, на нашу думку,зазначена теза не є абсолютною, вона має бути перевірена на адекватність узастосуванні до конкретних територіально-історичних умов. Особливо сумнівноювиглядає відповідна концепція у застосуванні до умов фінансової рецесії, у якихнині знаходиться національна економіка України. Обґрунтовуються подібні сумнівинаступними умовиводами: в умовах рецесії посилюється регулювальне значеннядержави стосовно розвитку національної економіки в цілому ісоціально-економічного розвитку окремих територій. Відповідно зменшується впливневизначеності на соціально-економічний розвиток територій; різко обмежуютьсяфінансові можливості держави. Забезпечення потреб розвитку території звужуєтьсядо забезпечення соціальних стандартів, що при незначному стимулюванніплатоспроможного попиту приводить до зменшення впливу невизначеності наекономічний розвиток територій; в умовах дефіциту фінансових ресурсів,властивих стану рецесії, вузько спрямовуються трансферти, що неминуче призводитьдо посилення вертикальних та горизонтальних дисбалансів фінансовоговирівнювання. У свою чергу посилення дисбалансів призводитиме до поглибленнярецесійних процесів та переходу рецесії у депресію.

Основним фактором, що обумовив особливий вплив світової фінансової кризи нарозвиток економіки України є невизначеність ефективності функціонування реальногосектора економіки. Нижче наведено окремі результати оцінки рівня невизначеностірозвитку реального сектора економіки України.

Фрейм сектора реальної економіки є таким (рисунок): чітко структурованими єдва фрактали, перший з яких включає виробництво та розподілення енергії, газута води, переробну промисловість, освіту, торгівлю, ремонт автомобілів, побутовихвиробів та предметів особистого вжитку (фрактальна розмірність 2,33), другий -діяльність транспорту та зв’язку, сільське господарство, мисливство,лісове господарство, видобувну промисловість (фрактальна розмірність 1,79).

Не формують окремого фракталу будівництво(фрактальна розмірність 0,88), охороназдоров’я та надання соціальної допомоги (фрактальна розмірність -0,93). Фрактальна розмірність самого реальногосектора економіки становить 2,89, що є близьким до топологічної розмірності,яка дорівнює 3.

Також буловиконано кількісну оцінку рівня невизначеності реального сектора економіки наоснові статистичної інформації щодо обсягів реалізованої промислової продукціїта кількісну оцінку волатильностірезультату реалізації промислової продукції. За даними статистичної оцінкиможна визначити ймовірність відхилення показників обсягу реалізації промисловоїпродукції від середньої очікуваної величини. Відповідно до шкали значенькоефіцієнта варіації можна зазначити, що найменшою є волатильність легкоїпромисловості – 0,36 (допустимий рівень). Волатильність обсягу реалізації продукціїінших груп промисловості можна оцінити як критичну. Серед них найбільшим єзначення коефіцієнта варіації для добувної промисловості, що вказує нанайбільший ризик обсягу реалізації даної галузі.

Значення зміщеного коефіцієнта варіації є більшим за звичайний, акоефіцієнт скосу є позитивним, що вказує на асиметрію розподілу ряду в бікпідвищення аналізованого показника порівняно із середнім очікуваним значенням.Це може свідчити про позитивну тенденцію обсягів реалізації за групамивиробництв.

Фрактальна організація видів економічної діяльності реального сектора економіки

Рис. Фрактальна організаціявидів економічної діяльності реального сектора економіки

Відсоток підприємств, які одержали прибуток протягом 2008–2011рр.,збільшився лише на 0,64%, а їхній фінансовий результат зменшився на 39519млн грн або на 20,4%. Це пов’язано із падінням цього показника у період 2008–2009рр.унаслідок економічної кризи, яка призвела до зміни кон’юнктури ринку, невизначеності.

Таблиця1 Статистична оцінка волатильності обсягів реалізаціїпромислової продукції

Галузь

Середнє значення

Стандартне відхилення

Коефіцієнт варіації

Коефіцієнт варіації зміщений

Коефіцієнт скосу

Промисловість

разом

565 843,82

299 628,2

0,53

0,63

0,29

Видобувна

промисловість

49 249,67

30 013,05

0,61

0,76

0,65

Переробна

промисловість

405 764,31

210 854,4

0,52

0,58

0,15

Харчова

промисловість

95 081,55

53 936,81

0,57

0,71

0,48

Легка

промисловість

5 713,07

2 048,843

0,36

0,38

0,03

Машинобудування

68527,05

36305,59

0,53

0,59

0,13

У той же час відсоток підприємств, які одержали збиток у період 2008–2009рр.,збільшився на 7,2%. Наступного 2010 року, коли економічна ситуація в країні почаладещо налагоджуватися, відсоток збиткових підприємств зменшився на 7,7%. Уперіод 2006–2011рр. фінансовий результат від звичайної діяльності підприємствдо оподаткування за видами економічної діяльності зменшився на 29758,5млнгрн або на 39,02%. Вцілому за видами економічної діяльності протягом усього періоду 2007–2010рр.спостерігалася висока волатильність (більше 25% значення коефіцієнта варіації),що відповідно свідчить про високий рівень невизначеності; порівняно невисокийрівень невизначеності спостерігався у 2008 році. Саме цей період став початкомсвітової економічної кризи, яка вплинула і на українську економіку. Відсутністьринків збуту, тимчасове припинення фінансово-господарської діяльностіпідприємств у зв’язку з фінансовими труднощами, зменшення реальних доходів населення,зростання заборгованості з виплати заробітної плати, зниження спроможностінаселення до споживання і обмеження споживчого кредитування стало причиноюзменшення товарообороту вітчизняних підприємств.

Для аналізу рівня невизначеності також використано ентропійний показник невизначеності.Найнижчий рівень ентропії спостерігався в 2008 р., що відповідає ситуаціїпочатку кризи, яка характеризується домінуванням дисипативних процесів. Ураховуючихарактеристику фрейма реального сектора економіки за рівнем одиничноїневизначеності за обсягом реалізованої продукції (Фрактальна організація видів економічної діяльності реального сектора економіки *) та фрейма за фінансовим результатом підприємств до оподаткування (Формула) ми отримали такі узагальнені результати кількісної оцінки рівняневизначеності (табл.2).

У цілому спостерігається високий рівень одиничної невизначеності як для обсягувиробництва продукції, так і для фінансового результату до оподаткування, якийрізко збільшується в 2004–2005рр. і продовжує залишатися таким до 2008 р.Про домінування ентропії свідчить також існування позитивного скрипту протягомцього періоду (за виключенням 2003 р. для обсягу реалізованої продукції та 2004р. для фінансового результату до оподаткування). Фрейм 2 має менший рівеньневизначеності, ніж фрейм 1, та відстає від нього у динаміці з лагом в одинрік.

Однак виробництво ентропії за скриптами не свідчить про ендогенністьвиникнення кризи в реальному секторі економіки. По-перше, виробництво ентропії не є значним і не підвищується напередодні рецесії.Більше того, у 2006/2007 р. скрипт системи є одним з найнижчих за весьаналізований період. По-друге, порівняльний аналіз динаміки ентропії за фреймом1 та фреймом 2 дає обернений лаг (зменшення ентропії у фреймі 2 передуєзменшенню ентропії у фреймі 1), що суперечить усім попереднім результатамдослідження.

Таблиця2 Результати кількісної оцінки рівня невизначеності вреальному секторі економіки

За роками

Фрейм 1

Фрейм 2

Коефіцієнт деструкції

ентропія

скрипт

ентропія

скрипт

за

фреймами

за

скриптами

2000

1,42

1,15

0,23

2001

1,56

0,14

1,22

0,07

0,28

1,00

2002

1,89

0,33

1,44

0,22

0,31

0,50

2003

1,67

-0,22

1,89

0,45

0,12

1,49

2004

2,14

0,47

1,64

-0,25

0,30

2,88

2005

2,19

0,05

1,92

0,28

0,14

0,82

2006

2,26

0,07

2,04

0,12

0,11

0,42

2007

2,33

0,07

2,09

0,05

0,11

0,40

2008

2,17

-0,16

0,93

-1,16

1,33

0,86

2009

0,62

-1,55

0,86

-0,07

0,28

21,14

2010

0,54

-0,08

0,74

-0,12

0,27

0,33

2011

0,56

-0,02

0,70

-0,04

0,32

0,43

Можна припустити, що саме дисипація фінансових результатів до оподаткуваннявикликала дисипацію обсягу реалізації продукції. Останній висновок дозволяєговорити про індукований характер рецесії в реальному секторі економіки. Це підтверджується і динамікою коефіцієнта деструкції, яка не є висхідноюяк за фреймами, так і за скриптами. Навпаки, рівень деструкції за фреймами зменшуєтьсяі в 2007 р. є найнижчим, а за скриптами, хоча і коливається, проте в 2007 р. неперевищує середнього значення. Екстремальні значення деструкції в 2008 р. (зафреймами -1,33) та в 2009 р. (за скриптами -21,14) свідчать про глибоку реструктуризацію реального сектора економіки,про його перехід на нову фазову траєкторію та про непорівнянність даних2011р. із даними попередніх періодів.

Результати дослідження свідчать також про відсутність збігу будь-яких оцінокрівня невизначеності фінансових процесів за адміністративно-територіальнимиутвореннями. Так, фрактальна розмірність будь-якої комбінації адміністративно-територіальнихутворень ні за їхньою територіальною близькістю (що є однією із підставвиокремлення економічних районів), ні за рівнем соціально-економічного розвиткуне перевищила 1,5, що говорить про можливість існування умовних фракталів, алене про можливість існування стійких фракталів. Останнє засвідчує потребу вдосконаленняметодичних підходів щодо оцінки рівня невизначеності за територіальнимиекономіками.

Результати дослідження рівня невизначеності вреальному секторі економіки України дають змогу константувати високий рівеньволатильності фінансових процесів та, відповідно, високий рівень їхньоїневизначеності. Загальна динаміка ентропії по одиничній невизначеності завидами економічної діяльності є висхідною, характерною для різкого домінуванняентропійних процесів, причому найбільш суттєвими є значення ентропії в найбільшсталому фракталі видів економічної діяльності, що складається із виробництва тарозподілення енергії, газу та води, переробної промисловості, освіти, торгівлі,ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку іпереважно визначає загальну ентропію реального сектора економіки. Однак виробництвоентропії при цьому є незначним (тобто економічна система напередодні кризи знаходиласяу стані хиткої рівноваги), як і незначним є рівень деструкції системи. Різкепідвищення рівня деструкції відбувається в 2009 р., тобто вже після початкукризи, що означає її індукований характер для реального сектора економіки. Суттєвістьнаслідків для реального сектора економіки України обумовлена саме значноюентропійністю процесів, накопиченою до початку кризи. Існують підстави вважати,що експліцитне зростання економіки країни 2000–2007рр. супроводжуваласьзначними диспропорціями структурного співвідношення її елементів, розбіжністюдинаміки, не ліквідованими під час трансформаційної кризи 90-х рр. Водночасзначне зниження ентропії (до 0,4–0,5) під час кризи 2008–2010рр. може свідчитипро перехід на нову фазову траєкторію із переважанням дисипативних процесів.

Бібліографічні посилання

1. Амстердамский С. Обобъективных интерпретациях понятия вероятности / С.Амстердамский //Закон, необходимость, вероятность ; пер. с польск. − М. : Прогресс, 1967. − С.13–105.

2. Нелинейные эффекты в хаотических и стохастических системах/ В.С.Анищенко, В.В.Астахов, Т.Е.Вадивасоваи др. -М.; Ижевск : Ин-т компьютерныхисследований.-544с.

3. Вероятностная причинность и теория пропензитивности К.Поппера / Л.Б.Баженов,В.В.Казютинский, К.А.Мамчур, Ю.В.Сачков,А.Ю.Севальников // Спонтанность и детерминизм ; ин-т философии РАН. -М. : Наука, 2006. -С.66–74.

4. Безручко Б.П. Математическое моделирование и хаотические временные ряды /Б.П.Безручко, Д.А.Смирнов. -Саратов : ГосУНЦ «Колледж», 2005. -320с.

5. Визир П.И. Определённость и неопределённость как категории материалистической диалектики : автореф. дис. … канд. филос.наук. − Кишинёв, 1972. − 29с.

6. Винер Н. Динамическиесистемы в физике и биологии / Н.Винер // Горизонты науки и техники. -М. :Мир, 1969. -С.43–46.

7. Гилбоа И. Вероятностьи неопределённость в экономическом моделировании / И.Гилбоа,Э.Постлуэйт, Д.Шмайдлер // Вопр. экономики. − 2009. − №10. −С.46–61.

8. Грабчук О. М. Джерела тафактори виникнення невизначеності соціально-економічних систем. Кількіснаоцінка невизначеності розвитку економічних систем / О.М.Грабчук //Інвестиційно-інноваційні аспекти впливу фінансової інфраструктури на розвитокнаціонального господарства України : монограф. ; за ред.проф.С.О.Смирнова. − Дніпропетровськ, 2010. -307с.

9. Грабчук О. М. Механізм впливу невизначеності на розвитокекономічних систем / О.М.Грабчук // Проблеми і перспективи розвиткубанківської системи України : зб. наук.пр. − Суми : УАБС НБУ,2010. − Вип.30. -C.101–106.

10. Грассини М. Проблемыприменения вычислимых моделей общего равновесия для прогнозированияэкономической динамики / М.Грассини // Проблемы прогнозирования. −2009. − №2. − С.30–48.

11. Готт В.С. Определённость и неопределённость как категории научного познания /В.С.Готт, А.Д.Урсул. − М. : Мысль, 1972. − 127с.

12. Капустин В.Ф. Неопределенность: виды, интерпретации, учет при моделировании и принятии решений/ В.Ф.Капустин // Вестн. Санкт-Петербургс. ун-та. – 1993. – №2. -С.108–114.

13. Князева Е.Н. Синергетикакак новое мировидение: диалог с И.Пригожиным / Е.Н.Князева,С.П.Курдюмов // Вопр. философии. -1992. -№12. -С.3–20.

14. Максишко Н.К. Моделюванняекономіки методами дискретної нелінійної динаміки: монографія / Н. К. Максишко.-Запоріжжя : Поліграф, 2009. -416с.

15. Павлов К. Влияние неопределённости экономической среды нафункционирование производственных процессов / К.Павлов // Общество иэкономика. − 2003. − №4–5. − С.97–126.

16. РозмаинскийИ. Неопределённость и институциональная эволюция в сложныхэкономических системах: посткейнсианский подход / И.Розмаинский // Вопр. экономики. − 2009. − №6. −С.48–59.

17. Хаген К. Синергетика.Иерархия неустойчивости в самоорганизующихся системах и устройствах /К.Хаген. − М. : Мир, 1989.− С.8.

18. Хайтун С.Д. Мои идеи / С.Д.Хайтун. -М. : Агар, 1998. -240с.

19. Хайтун С.Д. Отэргодической гипотезы к фрактальной картине мира. Рождение и осмысление новойпарадигмы / С.Д.Хайтун. -М. : Комкнига, 2007. -256с.

Надійшладо редколегії 15.11.2012 р.














Головна  |  Вимоги до оформлення статей  |  Контакти |  Зміст журналу

© Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2011-2015

Рейтинг@Mail.ru