Головна  |  Вимоги до оформлення статей  |  Контакти |  Зміст журналу
ua  rus  en
Міністерство освіти і науки України
ДНУ Вісник Дніпропетровського університету
Серія "Економіка"

Наукове видання
  • УДК 336:519
  • ISSN 9125 0912
  • Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 7898 від 17.09.2003 р.
  • Збірник включено до Переліку наукових фахових видань України (пункт 118), у яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук з економічних наук (Постанова президії ВАК України № 1-05/3 від 08.07.2009)
 

УДК 65.8:62

Л.П. Артеменко, М. С. Клюквіна

Національний технічний університетУкраїни «Київський політехнічний інститут»

СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯКОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Визначено сутність, зміст стратегічного управління конкурентоспроможністю промислових підприємств, сформульовано власний концептуальний підхід до реалізації даної управлінської функції на практиці.

Ключові слова: управління, конкурентоспроможність, стратегія,стратегічне управління, сутність, принципи.

Определены сущность, содержание стратегического управления конкурентоспособностью промышленных предприятий,сформулирован собственный концептуальный подход к реализации даннойуправленческой функции на практике.

Ключевыеслова: управление, конкурентоспособность, стратегия, стратегическое управление, сущность, принципы.

In this article the authors identified the nature, content strategicmanagement competitiveness of industrial enterprises, formulated a conceptualapproach to the implementation of the administrative functions in practice.

Keywords: management, competitive strategy,strategic management, entity principles.

На сьогоднішній день однією знайактуальніших проблем теоретичного та практичного менеджменту є питанняуправління конкурентоспроможністю вітчизняних промислових підприємств в умовахшвидкоплинності змін зовнішніх чинників ведення внутрішньої та міжнародноїдіяльності. Прагнення підприємств сформувати «довгострокову» систему управліннявласною конкурентоспроможністю стає фундаментальною основою для вивченнятеоретико-методологічних засад питання стратегічного управлінняконкурентоспроможністю (КСП). На сьогоднішній день, з огляду на значний впливсвітової фінансової кризи та зростання жорстокої боротьби на промисловомуринку, ми вважаємо за необхідне, дослідити донині маловивчене питаннястратегічного управління конкурентоспроможністю машинобудівних підприємств.

Свого часу досить переконливосвоє ставлення до вищезазначеної проблеми висловлювали вітчизняні та зарубіжнівчені в галузі економічних наук, а саме: І. Піддубна, Л. В. Балабанова, І. В.Смоліна, В. А. Павлова, І. А. Ігнатьєва та ін. Вони досить чітко аргументуваливласні позиції стосовно певних теоретичних аспектів питання стратегічногоуправління КСП. Попризначну увагу науковців до вищезазначеної проблеми, питаннятеоретично-методологічного інструментарію стратегічного управління КСП машинобудівнихпідприємств залишається ще невирішеним.

Мета цієї статті – дослідження,аналіз та узагальнення теоретичних основ, а також формування концептуальногопідходу до процесу стратегічного управління КСП підприємств з акцентуваннямуваги на підприємствах машинобудівної галузі.

Для досягнення поставленої мети дослідження вважаємоза необхідне проаналізувати існуючі наукові роботи з вищеозначеного питання тасформулювати основні теоретико-методологічні положення стратегічного управлінняКСП, а саме: визначення сутності даного напряму менеджменту, дослідження тауточнення термінологічного апарату, окреслення основної мети та головнихзавдань даного процесу, а також найважливіших принципів, критеріїв та функцій. Аналізостанніх наукових доробків учених-економістів стосовно визначення та сутностіпоняття «стратегічне управління КСП» дає змогу зробити висновок про відсутністьєдиного погляду на даний термін. Іце не випадково, оскільки дане визначення має закономірні етапи власногоеволюційного розвитку, пов’язаного зі змінами та впливом ринкових відносин.

З огляду на те, що сутність поняття «стратегічнеуправління КСП» становить основу таких термінів, як «стратегічне управління»,та «управління КСП», їхнє визначення забезпечить максимальну точність уформуванні термінологічного базису основних положень стратегічного управлінняКСП.

У своїх роботах зарубіжні науковці Шендел і Хаттвизначають стратегічне управління як процес визначення і встановлення зв'язкуорганізації з її оточенням та знаходить своє відображення в реалізації обранихцілей і в прагненні досягти бажаного результату у взаємовідносинах з оточуючимсередовищем на основі ефективного розподілу наявних ресурсів підприємства [1]. Усвою чергу науковці Пірс та Робінсон [2] визначають стратегічне управління як перелікуправлінських рішень та відповідних дій відносно процесу визначення, формування та реалізації стратегійдіяльності підприємства, спрямованих на досягнення загальнокорпоративнихдовгострокових цілей компанії. Ще одне яскраве визначення сутності поняття«стратегічне управління» подає Віханський: він розглядає стратегічне управлінняяк управлінський процес, що ґрунтується на людському потенціалі (тобто натрудовому потенціалі компанії). Даний потенціал, на думку автора, є орієнтирому виробничо-господарській діяльності підприємства та дозволяє гнучко й своєчаснореагувати на певні зміни в організації, що відповідають виклику з боку зовнішньогосередовища. Усе це забезпечує формування конкурентних переваг підприємства та даєйому можливість виживати в довгостроковій перспективі, досягаючи при цьому поставленоїперед собою мети [3].

Такимчином, ми можемо зробити висновок, що «стратегічне управління» являє собоюнабір управлінських функцій та засобів, застосування яких для вирішеннятактичних та оперативних завдань підприємства забезпечує ефективну реалізаціюдовготривалих планів організації та максимальну ефективність отриманих відвиробничо-господарської діяльності підприємства результатів у довгостроковійперспективі.

Щож стосується визначення поняття «управління конкурентоспроможністю», то у вітчизняніта зарубіжні вчені роблять свій акцент або на певній характеристиці, або напевній складовій процесу управління КСП (табл. 1).

Таблиця 1 Визначенняпоняття «управління конкурентоспроможністю підприємства»

Автор

Визначення

М. М. Галелюк [4, с. 15]

Конкретна функція менеджменту, яка реалізується черезздійснення загальних функцій з метою підтримання та підвищення КСПпідприємства та його товарів, що є складовими єдиної системи.

О. Є. Кузьмін [5, с. 117–123]

Сукупність важелів і способів впливу на сфери створенняй реалізації конкурентоспроможних товарів, цілі і відповідальність суб'єктівгосподарювання, що реалізуються за допомогою сукупності управлінських засобів

Л. В. Балабанов [6, с. 29–30]

Сукупність управлінських дій, спрямованих надослідження діяльності активних і потенційних конкурентів, їхніх сильних іслабких сторін, а також на розробку конкурентних стратегій, що забезпечуютьформування й підтримку довгострокових конкурентних переваг.

Г. С. Бондаренко [7, с. 5–6]

Систематичний,планомірний і цілеспрямований вплив на систему конкурентоспроможності з метоюзбереження її стійкості або переведення з одного стану в інший за допомогоюнеобхідних і достатніх способів і засобів впливу.

Р.Є.Мансуров [8, c. 94].

Діяльність, спрямована на формування ряду управлінськихрішень, які, відповідно, мають бути спрямовані на протистояння можливимзовнішнім впливам для досягнення лідерства відповідно до стратегічнихзавдань.

О.Є.Кузьмін,

Н.І.Горбаль [9, c. 131]

Аспекти виконання загальних функцій управління, яківизначають політику у сфері створення й реалізації конкурентоспроможнихтоварів, цілі і відповідальність у даній сфері діяльності, що реалізуються задопомогою таких засобів, як планування конкурентоспроможності, оперативнеуправління нею, її забезпечення й підвищення в рамках певної системиконкурентоспроможності.

І.О.Піддубний, А.І.Піддубна [10,c. 58]

Напрям менеджменту, спрямований на формування, розвитокі реалізацію конкурентних переваг і забезпечення життєдіяльності цьогосуб’єкта економічної діяльності

Н. А. Савел’єва [11]

Управління процесом формування, підтримки конкурентнихпереваг та подолання конкурентних недоліків.

Проаналізувавши вищезазначені визначення поняття«управління конкурентоспроможністю підприємств», ми можемо висловити власнудумку щодо визначення цієї економічної категорії, а саме: управління КСП – цеспецифічна управлінська функція, реалізація якої спрямована на закріплення абопосилення наявного рівня конкурентного потенціалу підприємства, що формує конкурентнупозицію компанії на вітчизняному та міжнародному ринках.

Відповідноможемо сформулювати власне визначення поняття: «стратегічне управління КСП» являєсобою специфічну управлінську функцію, реалізація якої забезпечує підприємствоконкурентними перевагами перед основними конкурентами не лише в чітковизначений період часу (point competitiveness), а у довгостроковій перспективі.Дана функція реалізується за допомогою ряду визначених та заздалегідьперевірених управлінських інструментів, синергетичний ефект від застосуванняяких на практиці дозволяє підприємству маневрувати під впливом зовнішніхфакторів, при цьому зберігаючи чи покращуючи поточні позиції на вітчизняному чиміжнародному ринках.

Вищевикладене дає підстави для визначення основнихцілей стратегічного управління конкурентоспроможності підприємств:

  • · визначення конкурентних переваг та формування на їхній основі конкурентногопотенціалу компанії, який у подальшому знаходить своє відображення в товарах абопослугах підприємства, методах ведення боротьби за конкурентні позиції навітчизняному та міжнародному ринках тощо;
  • · забезпеченняжиттєдіяльності та стійкого функціонування підприємства в довгостроковійперспективі, через орієнтацію його поточної управлінської діяльності навипереджальне зростання показників господарської діяльності в майбутньому [12; 13];
  • · формування ресурсних резервів з метою забезпеченнямаксимально швидкої реакції на зовнішні та внутрішні фактори впливу задлямінімізації їхнього негативного впливу на оперативне управлінняконкурентоспроможністю підприємства.

Відносно стратегічного управління конкурентоспроможністю машинобудівних підприємствмаємо зауважити, що сформульовані нами цілі є, по суті універсальними щодобільшості вітчизняних промислових підприємств. З огляду на залежністьмашинобудівних підприємств від сировинної бази (належної кількості та якості) другаціль (із зазначених вище) є надзвичайно важливою, тож заслуговує на особливуувагу з боку управлінського складу підприємства.

Що ж до об’єкта стратегічного управління КСП підприємства,то ним, на думку деяких вітчизняних учених [14], є рівень конкурентоспроможності,достатній для забезпечення стабільного процесу життєдіяльності та розвиткупідприємства в умовах тиску на нього з боку конкурентного оточення.

Серед основнихзавдань стратегічного управління науковці [15] виділяють такі:

  • 1) посиленняпрояву конкурентних переваг локальних складових потенціалу через реалізаціюкомплексу наступальних та оборонних конкурентних дій;
  • 2) забезпеченнягнучкості та збалансованості всіх управлінських рішень і дій, їхньої підпорядкованостідосягненню оптимального рівня конкурентоспроможності;
  • 3) мінімізаціяпрояву конкурентного ризику локальних складових потенціалу через упровадження відповіднихмеханізмів його передбачення та зниження;
  • 4) забезпеченнязацікавленості персоналу торговельного підприємства в підвищенні рівняконкурентоспроможності.

Проте, на нашу думку, даний перелік можна доповнити такимизавданнями: використання власних «конкурентних можливостей» (у стратегічномурозрізі), як наявних так і потенційно можливих, для адаптації до зовнішніх змінта мінімізації їхніх наслідків для підприємства у довгостроковій перспективі; мінімізаціясприйнятливості підприємства до конкурентних змін та коливань на внутрішньому йзовнішньому ринках.

Загальну характеристику основних функцій стратегічногоуправління конкурентоспроможністю машинобудівних підприємств представлено втабл. 2 (доповнено авторами на основі [16]).

Таблиця 2 Основні функції стратегічного управління конкурентоспроможністю машинобудівних підприємств

Основна функція

Зміст

Планування

Визначення стратегічних альтернатив підприємства

Вибір та обґрунтування єдиної стратегії управлінняКСП

Планування задовільного, оптимального таоптимістичного рівнів КСП

Організація

Забезпечення реалізації основних елементів загальнокорпоративної стратегії на оперативному та тактичному рівнях

Забезпечення своєчасності внесення змін та корективу процес реалізації обраної стратегії

Мотивування

Розробка, впровадження та поточне вдосконалення (занеобхідності) системи мотивації персоналу

Контроль

Оцінювання ефективності стратегії управління КСП

Визначення рівня поточного КСП

Забезпечення точності та своєчасності системиконтролю за реалізацією стратегії

Серед основних (необхідних) умов реалізаціїстратегічних рішень можна виділити такі:

1) мінімізація витрат на виготовлення продукції або наданняпослуг з метою завоювання лідируючих позицій порівняно із ціновою політикоюконкурентів галузі. На сьогоднішній день для вітчизняних машинобудівнихпідприємств даний план є досить складнореалізовуваним, оскільки на основнимиконкурентами для українських підприємств є китайські заводи, які виготовляютьодну з найнижчих за ціною продукцію. Єдине на що у випадку реалізації даногоплану підприємство може, на нашу думку, робити власні ставки, – це поєднанняданої стратегії із соціальновідповідальною, а саме відкритість та прозорістьвласного виробничого процесу, демонстрація дотримання основних принципів МережіГлобального Договору, дотримання принципів відповідального управління ланцюгамипостачань, реалізація проектів та програм із корпоративної соціальноївідповідальності тощо. Даний інструментарій, в основному ігноруєтьсякитайськими підприємствами з огляду на їхню високу вартість, яка автоматичнознаходить своє відображення в ціні продукції чи послуг;

2) диференціація.Головним недоліком у реалізації цього стратегічного напряму машинобудівнимипідприємствами є необхідність постійно дотримуватись технологічних перевагпорівняно із товарами (чи компаніями)-субститутами та основними конкурентами,адже для цього керівництво компанії має направляти значну кількість власнихфінансових ресурсів на НДДКР та інноваційні розробки. Крім того, необхіднодотримуватись високого рівня якості продукції підприємства або надаваних нимпослуг;

3) фокусування, абонішова стратегія. Дана стратегія є абсолютно неприйнятною для вітчизнянихмашинобудівних підприємств, оскільки припускає наявність переваги в ціні або унікальноїпропозиції. На сьогоднішній день наші підприємства машинобудівної галузі не в змозі, у більшостівипадків, запропонувати унікальну продукцію чи послуги.

Обираючи стратегічний напрямвласної конкурентної боротьби, керівництво машинобудівних підприємств маєрозуміти, що система стратегічного загально-корпоративного управління конкурентоспроможністюмає являти собою складову частину більш складних та ієрархічно вищих систем:стратегічного управління конкурентоспроможністю регіону та галузі в цілому. Середосновних принципів стратегічного управління КСП машинобудівних підприємств виділимо:системний підхід (пріоритетності, чіткості, реалізовуваності, комплексності,поетапності, інтеграції, динамічності).

Принциппріоритетності полягає в тому, що головна стратегія має бути «розкладена» наоперативні плани, які, у свою чергу, повинні мати чітко визначений порядок.Крім того, керівництво компанії має завжди зберігати першочерговістьстратегічних планів щодо оперативного реагування на зміни в бізнес-середовищі.

Принципчіткості базується на тому, що всі стратегічні цілі мають бути чіткими,конкретними, реальними з точки зору можливості їхнього досягнення, зі встановленимичасовими термінами, тобто відносно до них має бути застосовано правилоsmart-цілі.

Принципреалізовуваності полягає в необхідності встановлювати цілі, на межі можливостіїхнього виконання, проте вони матимуть більшу можливість їх здійснення.

Принципкомплексності. Для визначення та розробки ефективної стратегії управлінняконкурентоспроможності підприємства необхідно здійснити детальний та глибокийаналіз реальних і потенційних факторів впливу (зовнішніх та внутрішніх), атакож визначити ступінь впливу того чи іншого фактора.

Принципінтеграції полягає в необхідності розробити таку стратегію управління КСПпідприємства, ефект від реалізації якої може стати адекватною та ефективноюскладовою стратегії управління КСП об’єкта вищого рівня (галузі, регіону,країни).

Принципдинамічності. При виборі стратегії управління КСП підприємства топ-менеджменткомпанії має залишити «резерви для маневру», тобто можливість внести корективита видозмінити певні деталі стратегії.

Принципадаптивності. Даний принцип є визначальним у разі вибору ситуаційного підходудо стратегічного управління КСП.

Усі вищезазначені сутність, методи, об’єкт, завдання,функції та принципи стратегічного управління КСП машинобудівних підприємствдають нам змогу сформулювати концептуальний підхід до стратегічного управлінняконкурентоспроможністю машинобудівних підприємств (рисунок).

Концептуальний підхід до стратегічного управління КСП машинобудівних підприємств

Рис. Концептуальний підхід до стратегічного управління КСП машинобудівних підприємств

Напідставі вищезазначених висновків ми можемо визначити основні пріоритетні цілістратегічного управління конкурентоспроможністю машинобудівних підприємств:

  • визначення конкурентних переваг таформування на їхній основі конкурентного потенціалу компанії, який у подальшомузнаходить своє відображення в товарах чи послугах підприємства, методах веденняборотьби за конкурентні позиції на вітчизняному та міжнародному ринках тощо;
  • забезпечення життєдіяльності тастійкого функціонування підприємства в довгостроковій перспективі, черезорієнтацію його поточної управлінської діяльності на випереджальне зростанняпоказників господарської діяльності в майбутньому [17; 18];
  • формування ресурсних резервів зметою забезпечення максимально швидкої реакції на зовнішні та внутрішні факторивпливу задля мінімізації їхнього негативного впливу на оперативне управлінняконкурентоспроможністю підприємства.

Вважаємо,що на сьогоднішній день в умовах соціалізації процесу управління підприємствамипідхід стратегічного управління КСП на основі соціально-відповідальногофокусування стратегічного планування набуває максимальної актуальності. Саметому, що максимально ефективне та можливе досягнення вищезазначених завданьможливе за умов застосування стратегічного підходу до управління КСПпідприємства на основі таких елементів, як корпоративно-соціальнавідповідальність, відповідальне управління ланцюгами постачань, ресурснийпідхід.

Висновки. Детальний аналіз питання стратегічного управління конкурентоспроможністюмашинобудівних підприємств як основотворчої функції успішногозагальнокорпоративного управління підприємством дає змогу стверджувати, щоданий процес є багатогранним, але маловивченим щодо певних промисловостей. Що жстосується відношення даної управлінської функції до вітчизняних машинобудівнихпідприємств, то нами було сформульовано власний концептуальний підхід достратегічного управління конкурентоспроможністю. У подальшому необхідно деталізуватидослідження стосовно основних принципів та методів стратегічного управління КСПмашинобудівних підприємств, які, на нашу думку, є визначальними. Крім того,маємо зазначити, що ще одним основоположним елементом стратегічного управління КСПу зазначеній галузі є стратегічне планування, якому й буде приділено увагу в наступнихнаукових статтях.

Бібліографічні посилання

1. Прахалад К. Стратегічна гнучкість / К. Прахалад, Г. Хэмел, Г. Томас, Д. О' Нил. – СПб. : Пітер, 2005. – 384 с.

2. Пирс Р. Оцінюваня відносин з партнерами та підвищенняефективності підприємств / Р. Пирс // Єропейська якість. – 2004. – № 4. – С. 32–36.

3. Виханський О. С. Менеджмент : підруч. / О. С. Виханський, А. И. Наумов. – М. : ВШЕ, 1994. – 224 с.

4. Галелюк М. М. Системауправління конкурентоспроможністю машинобудування підприємства / М. М. Галелюк //Вісник економічної науки України. – 2008. – № 2.

5. Кнорринг В. И. Теория, практика иискусство управления / В.И.Кнорринг. – [2-е изд., изм. и доп.]. –М. :НОРМА (Издательская группа НОРМА – ИНФРА-М), 2001. – 528 с.

6. Балабанова Л. В. Управлениеконкурентоспособностью предприятий на основе маркетинга : монограф. / Л. В. Балабанова, А. В.Кривенко. – Донецк : ДонГУЭТ им. М. Туган-Барановского, 2004. – 147 с.

7. Бондаренко Г. С. Управлінняконкурентоспроможністю автотранспортного підприємства : автореф. дис. … канд. економ. наук : спец. 08.06.02 «Підприємництво, менеджмент та маркетинг»/Г.С.Бондаренко. – Х., 2001. – 19 с.

8. Мансуров Р. Е. Об экономической сущности понятий «конкурентоспособность предприятия» и «управлениеконкурентоспособностью предприятия» / Р. Е. Мансуров // Маркетинг в России и зарубежом. – 2006. – № 2(52). – С. 91–94.

9. Кузьмін О. Є.Управлінняміжнародноюконкурентоспроможністю підприємства :навч. посіб. для студ. спец. «Міжнародна економіка» / О.Є.Кузьмін,Н.І. Горбаль. – Львів : Компакт-ЛВ, 2005. – 304 с.

10. Піддубний І. О.Управлінняміжнародною конкурентоспроможністю підприємства / І.О.Піддубний,А.І.Піддубна. – Х. : ІНЖЕК, 2004. – 264с.

11. Савельева Н. А. Управление конкурентоспособностью фирмы : учеб. / Н. А. Савельева. – Ростовн/Д : Феникс, 2009. – 382 с.

12. Павлова В. А. Конкурентоспроможність підприємства: оцінка тастратегія забезпечення / В. А. Павлова ; Дніпропетровський ун-т економіки та права. – Д. : ДУЕП, 2006. – 276 с.

13. Смолін І. В. Стратегічне планування розвитку організації / І. В. Смолін ; Київ. нац.торг.-екон. ун-т. – К. : КНТЕУ, 2004. – 344 с.

14. Смирнов Є. М. Теоретичні та методичні основи оцінки конкурентоспроможності підприємства/ Є. М. Смирнов // Вісник ХНУ. Економічні науки. – 2009. – Т. 2, № 4. – С. 130–135.

15. Бакунов О. О. Стратегічне управлінняконкурентоспроможністю торговельногопідприємства: концептуальний підхід / О. О. Бакунов, Є. М. Смирнов // Вісник Донецького національного університету економіки і торгівлі іменіМихайла Туган-Барановського, 2010. – № 4.

16. Фатхутдинов Р. А. Управление конкурентоспособностью организации : учеб. пособ. / Р. А. Фатхутдинов. – М. : Эксмо, 2004. – 544 с.

17. Павлова В. А. Конкурентоспроможність підприємства: оцінка та стратегія забезпечення / В. А. Павлова ; Дніпропетровський ун-текономіки та права. – Д. : ДУЕП, 2006. – 276 с.

18. Смолін І. В. Стратегічне планування розвитку організації / І. В. Смолін ; Київ. нац. торг.-екон.ун-т. – К. : КНТЕУ, 2004. – 344 с.

Надійшла до редколегії 16.11.2012 р.














Головна  |  Вимоги до оформлення статей  |  Контакти |  Зміст журналу

© Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2011-2015

Рейтинг@Mail.ru