Головна  |  Вимоги до оформлення статей  |  Контакти |  Зміст журналу
ua  rus  en
Міністерство освіти і науки України
ДНУ Вісник Дніпропетровського університету
Серія "Економіка"

Наукове видання
  • УДК 336:519
  • ISSN 9125 0912
  • Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 7898 від 17.09.2003 р.
  • Збірник включено до Переліку наукових фахових видань України (пункт 118), у яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук з економічних наук (Постанова президії ВАК України № 1-05/3 від 08.07.2009)
 

УДК 338.2

В. В. Швед, С.Л. Яблочніков

Вінницький фінансово-економічний університет

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Досліджено поняття конкурентоспроможності підприємства, а також методи розрахунку конкурентоспроможностів сучасних умовах ринкової економіки. Розкрито основні проблеми, що потребуютьпершочергового розв’язання в перспективі.

Ключові слова: конкуренція,конкурентоспроможність, конкурента політика, стратегічне управління.

Исследовано понятие конкурентоспособности предприятия, атакже основные методы расчета конкурентоспособности в современных условияхрыночной экономики. Раскрыты основные проблемы, требующие первоочередногорешения в перспективе.

Ключевыеслова: конкуренция, конкурентоспособность, конкурентная политика, стратегическое управление.

The article examined the concept of the competitiveness ofenterprises and the basic methodsof calculating the competitiveness in the modern market economy. On the key issues that needpriority solutions in the future.

Keywords: competition, competition policy,strategic management.

Особливемісце в діяльності підприємства належить визначенню конкурентоспроможностіпідприємства. Оскільки на даний момент досить вагомою є конкурентна боротьба наринках нашої держави, кожне підприємство-товаровиробник намагається спрямуватисвої зусилля на захоплення якомога більшої частки ринку та залучити більшукількість потенційних споживачів. У сучасній конкурентній боротьбі, за всієї їїгостроти та динамізму виграє той, хто аналізує та змагається за своїконкурентні позиції. Щоб вижити у цій боротьбі, кожне підприємство маєпоставити перед собою завдання підвищення рівня конкурентоспроможності не лишесвоєї продукції, а й підприємства в цілому. Тому тема нашої статті є доситьактуальною в наш час.

Проблемавизначення конкурентоспроможності в сучасному світі має універсальний характер.Від того, як вона вирішується, залежить багато в економічному та соціальномужитті будь-якої країни, майже кожного споживача. Її намагалися вирішити іукраїнські, і зарубіжні вчені. Дослідження конкурентоспроможності пов’язане зтакими іменами, як Р. А. Фатхутдінов, Р. Б. Ноздрева, Л. Г. Цийченко, В. Г. Герасимчук,Д. І. Баркан, В. Є. Хруцний, В. М. Власова, П. Г. Перерва та ін. Одні авторивважають, що конкурентоспроможність можна кількісно виміряти, інші дотримуютьсязовсім протилежної точки зору: конкурентоспроможність неможливо визначити задопомогою якогось показника.

Мета статті –обґрунтувати важливість теми, подати різні методи, етапи, способи вивченняконкурентної політики підприємства, підвищення його конкурентоспроможності тарозвитку самого підприємства.

У теоріїстратегічного управліннянайчастішеконкурентоспроможність розглядається в двох аспектах.

1. Конкурентоспроможність товару (продукції), тобто ступінь його відповідності на певний момент вимогам цільових групспоживачів або обраного ринку за найважливішими характеристиками: технічними,економічними, екологічними тощо.

Підконкурентоспроможністю товару розуміють поєднання його споживчих властивостей,що забезпечують йому успіх на ринку у порівнянні з аналогічними товарами іншихкампаній.

Конкурентоспроможністьтовару визначається такими основними факторами: ціною, якістю, рівнемпісляпродажного обслуговування, ефективністю реклами, системного збуту,термінами та технологією виробництва, обсягом продаж [1, с. 200].

2. Конкурентоспроможністьорганізації – це рівень його компетенціївідносно інших підприємств-конкурентів у нагромадженні та використаннівиробничого потенціалу певної спрямованості, а також його окремих складників:технології, ресурсів, менеджменту (особливо стратегічного поточногопланування), навичок і знань персоналу тощо, що знаходить вираження в такихпідсумкових показниках, як якість продукції, прибутковість, продуктивністьтощо.

Конкурентоспроможність підприємства – це можливістьвикористовувати свої сильні сторони і концентрувати свої зусилля в тій сферівиробництва товарів чи послуг, де вона може зайняти наступальну позицію навнутрішньому та зовнішньому ринках. До основних факторів, які визначають конкурентоспро­можністьпідприємства, відносять: стратегію фірми, наявність матеріальних, трудових тафінансових ресурсів, інноваційний потенціал, частку ринку, ефективністьменеджменту.

Між поняттями «конкурентоспроможність» товару та «конкурентоспро­мож­ністьпідприємства» існує взаємозалежність. Зрозуміло, що фірма не може бутиконкурентоспроможною, якщо її товар не має збуту. Однак конкурентоспроможністьтовару не є вирішальним фактором для оцінки рівня кон­курентоспроможностіпідприємства. У ряді випадків конку­рентоспроможність товару може бутизабезпечена за рахунок його реалізації за демпінговими цінами, які некомпенсують витрат на його виробництво та збут, що зрештою може призвести добанкрутства виробника. Реалізація товару з низьким рівнемконкурентоспроможності знижує конкурентну стійкість ви­робника, який неседодаткові витрати, пов'язані з необхідністю стимулювання збуту, складування,зберігання товару, збільшення термінів користування кредитами, а іноді і прямівитрати від уцінки товару, що не користується попитом [2, с. 256].

Формування конкурентної політики підприємств сприяєстворенню розвиненого ринку, що включає сферу виробництва й товарообміну.Завдяки активному інтересу до проблем утворення і збереження конкурентнихпереваг як однієї із складових конкурентної політики підприємств – суб’єктівгосподарювання, що виник унаслідок розвитку ринкових відносин, з’явилась великакількість розробок, спрямованих на вирішення цієї проблеми.

Головне завдання увизначенні ефективної конкурентної політики – оцінка ступеня достатностірозвитку стратегічного потенціалу підприємства та умов зовнішньогомаркетингового середовища для підтримки на високому рівні конкурентногопотенціалу підприємства. Для цього мають бути виконані такі дії: по кожному елементу стратегічногопотенціалу повинні бути визначені ресурси, які можуть забезпечити досягненнямети фірми в тій або іншій фазі (етапі) життєвого циклу конкурентногопотенціалу підприємства. Порівнюючи значення фактичних і необхідних параметрівресурсів, визначають показники відповідності фактичних параметрів потрібним покожному елементу стратегічного потенціалу, які зводять в узагальнювальну оцінкуз урахуванням значущості кожного елементу.

Складність полягає в тому, що умовизовнішнього середовища характеризуються високою динамічністю. Оскількишвидкість, з якою відбуваються зміни, практично непередбачувана, залишаєтьсялише постійно відстежувати ці зміни, прогнозувати можливість і чекати моментиїхньої появи. На основі обробки одержаної інформації експертним шляхомвизначають, наскільки сприятливі зовнішні умови для досягнення фірмоюмаксимального значення рівня конкурентоспроможності підприємства на тому абоіншому етапі його ЖЦ [3, с. 29].

Однією із бажаних умов для формування високого рівняконкуренто­спро­можності підприємства та відповідних бажань покупців єдодаткові послуги, пов’язані із специфікою реалізованих товарів. Формуваннясистеми таких послуг супроводжується процесом покупки товарів, а також процесомпісля продажного обслуговування споживачів, забезпечує задоволення їхньогопопиту на послуги.

У зв’язку з динамічністю переваги окремі дослідники,наприклад, А. Градов, використовують поняття «життєвий цикл конкурентноїпереваги». Окремі етапи життєвого циклу конкурентної переваги – становлення,прискорення зростання, обмеження зростання, зрілість, спад – пов’язуються ізрівнем використання ресурсного потенціалу підприємства та ефективністю йогоконкурентної стратегії.

Конкурентоспроможність окремого підприємства на певномусегменті регіонального ринку виступає як узагальнююча оцінка його конкурентнихпереваг у питаннях формування ресурсного потенціалу, якості задоволенняспоживчого попиту та досягнення завдяки цьому ефективності функціонуваннягосподарчої системи, яка має місце на момент чи протягом періоду оцінювання [3,с. 40].

Конкурентоспроможність підприємства показує відмінностіданого підприємства від його конкурентів за ступенем задоволення своєюпродукцією потреб покупців, а також за ефективні­стю виробничо-господарськоїдіяльності. Одним із інстру­ментів визначення конкурентоспроможностіпідприємства є кон­цепція ланцюжківцінностей. Використання даного інстру­менту необхідне, але цього явно недостатньо.Потрібна ще глибо­ка оцінка конкурентної сили й конкурентної позиції фірми.Перелік показників сильних і слабких сторін у конкурент­ній позиції фірмизапропонований у роботі А. А. Томпсона і А. Дж. Стріклепда.

Ознаки конкурентної сили [4, с. 111]:

  • -велика частка на ринку;
  • -зростаюча кількість споживачів і поліпшення став­ленняспоживачів до підприємства та його продукції;
  • -підприємство сприймає тенденції на ринку краще, ніж йогоконкуренти;
  • -підприємство входить до стратегічної групи з найбільш
    успішним становищем на ринку;
  • -підприємство концентрується на найбільш швидкозростаючихсегментах ринку;
  • -значно диференційовані товари;
  • -більш низькі витрати;
  • -рівень прибутку вищий, ніж у середньому на ринку;
  • -підприємство має технологічну та інноваційну перевагу;
  • -творчий, готовий до змій менеджмент;
  • -підприємство готове скористатися сприятливою ситуа­цією;

Ознаки конкурентної слабкості:

  • -підприємство зіткнулося з конкурентними недоліками;
  • -конкуренти захоплюють його частку на ринку;
  • -зростання доходів нижче, ніж у середньому по ринку;
  • -недостатність фінансових ресурсів;
  • -репутація підприємства у споживачів погіршується;
  • -підприємство входить до стратегічної групи зі станом,
    що погіршується на ринку;
  • -положення підприємства слабке в найбільш перспектив­нихгалузях;
  • -високі витрати;
  • -підприємство занадто мале, щоб впливати на ринок;
  • -підприємство не в силах протистояти загрозі поглинан­ня;
  • -низька якість товарів.

Систематична оцінка конкурентної позиції підприємства по­рівняноз основними конкурентами – важливий етап в аналізі стану підприємства. Міцністьконкурентної позиції підприємства оцінюється не тільки за витратами, але й затакими важли­вими, щодо конкуренції показниками, як якість това­ру, фінансовастійкість, технологічні можливостітаін., стосовно основних конкурентів.

Спробуємо розглянути можливі переваги підприємства виходячиз його частки ринку. Індикатором потенційних переваг підприємства вважатимемочастку ринку, яка йому належить. Значення частки ринку розраховують за такимиформулами [5, с. 69]:

Ч = К і / Σ К і ;

Чв = К і * Ц і / Σ К і * Ц і або Ч = П і/ Σ П і, (1)

де Ч (Чв) – частка ринку і-го підприємства, розрахованаза кількістю (загальною вартістю) реалізованої продукції;

Кі і Ці – відповідно кількість і ціна продукції, реалізованої і-м підприємством;

Пі– обсяг продажу і-го підприємства;

п – кількість підприємств, які функціонуютьна цьому ринку.

На нашу думку, частку ринку підприємствадоцільніше розраховувати за загальною вартістю реалізованої продукції, оскількипідприємства, що працюють на одному сегменті ринку, установлюють власну ціну напродукцію, яку вони виготовляють. Важливо пам’ятати, що вимірювання часткиринку нерідко пов’язане із вирішенням різних проблем, наприклад проблемиінформаційного забезпечення.

На стадіїпроектування (інноваційного, інвестиційного, стратегічного планування тощо)інтегральну оцінку конкурентних переваг, наприклад товару, можна визначити заформулою [6, с. 22]

n m

Jт = å å a і P і ´ bіj F іj, (2)

і=1 j=1

де Jт –інтегральний показник конкурентних переваг певного товару;

і = 1, 2, …, n–номер конкурентної переваги певного товару;

j = 1, 2, …,m – номер фактора і -ї конкурентноїпереваги товару;

a і – вага і -ї конкурентноїпереваги, åa і = 1;

b і j – вага j -го фактора і -їконкурентної переваги, åb і j = 1;

P і – відносне чи нормативне значення і -ї конкурентної переваги;

F іj– відносне чи нормативне значення j -го фактора і -ї конкурентної переваги.

Інтегральнийпоказник конкурентних переваг товару може також характеризувати його потенційнуконкурентоспроможність.

Вважаємо, щовикористання інтегральної оцінки конкурентних переваг певного товару дає змогубільш об’єктивно оцінити переваги, які має товар у порівнянні з аналогічнимитоварами, що продаються на ринку, та дозволяє проаналізувати фактори, щовпливають на формування цих переваг.

Правда, не всі конкурентні переваги і фактори, що їхвизначають, можна кількісно оцінити. У таких випадках застосовуються експертніметоди оцінки як факторів і переваг, так і їхньої ваги.

При діагностиці істратегічному аналізі агрегованих та диверсифікованих підприємстввикористовують зазвичай так звані матричні методи («портфельні» методи). Ці методи, по суті, є простою формою оцінки різноманітнихсфер (видів) діяльності підприємства.

Матричні методивикористовують у двох випадках:

1) при діагностиці становища даногопідприємства на ринку відносно до його конкурентів;

2) при діагностиці асортиментної структурипродукції підприємства відносно ситуації на ринку.

Взагалі існує велика кількість методів аналізу конкурентних переваг, асаме: модель Бостонскої консультативної групи (БКГ);модель М. Портера; метод «Мак-Кінзі»; модель Shell/DРМ; метод LOTS; метод РІМS;ситуаційний аналіз (SWОТ-аналіз); метод експертного оцінювання; модельХофера/Шенделя; фінансово-економічний метод; метод картування стратегічнихгруп.

Наведені методи оцінки конкурентних переваг підприємствана цільовому ринку доречно умовно розділити на три групи залежно від показниківі змінних, використовуваних при аналізі:

1) методи, що характеризуютьринкові позиції підприємства: модель БКГ, модель М. Портера, метод «Мак-Кінзі»,модель Shell/DРМ, методРІМS, модель Хофера/Шенделя;

2) методи, щохарактеризують рівень менеджменту підприємства: метод LOTS, метод GAP, ситуаційний аналіз, методекспертного оцінювання, метод картування стратегічних груп;

3) методи, щохарактеризують фінансово-економічну діяльність підприємства:фінансово-економічний метод, метод маргінального аналізу.

Запропонованіоцінки можуть бути проранжовані для визначення конкурентних позиційпідприємства.

Висновки. Отже, управління конкурентною політикою – це важливаскладова в системі управління підприємством, оскільки вона дає можливість вдалосформувати загальну стратегію та передбачити й прорахувати перспективні напрямирозвитку підприємства.

Основу конкурентної політики становить конкурентнастратегія, яка описується як оборонні чи наступальні дії, спрямовані настворення стійкого становища в галузі з метою успішного подолання п'ятичинників конкуренції і, отже, гарантування максимальної віддачі відкапіталовкладень. Для досягнення цієї мети необхідно вдосконалювати конкурентнуполітику підприємства шляхом орієнтації на такі загальні стратегічні напрями:

  • - найменші сукупні витрати;
  • - диференціація;
  • - зосередження.

Бібліографічні посилання

1. Балабанова Л. В Маркетинг : підручник / Л. В. Балабанова ; 2-ге вид., перероб. і доп. – К. : Знання-прес,2006. – 640 с.

2. Должанський І. З. Конкурентоспроможність підприємства : навч. посіб. / І. З. Должанський. – К. : Центр навчальної літератури,2008. – 384 с.

3. Голубков Е. П. Изучениеконкурентов и завоевание преимуществ в конкурентной борьбе / Е. П. Голубков // Мар­кетинг в России и за рубежом.– 2009. – № 32. – С. 27–43.

4. Долинская В. Г. Маркетинг и конкурентоспособность промышленой продукции / В. Г. Долинская,И. А. Соловьев. – М. : Изд-во стандартов, 2007. – 128 с.

5. Мартиненко М. М. Стратегічний менеджмент : підручник / М. М. Мартиненко, І. А. Ігнатієва. –К. : Каравела, 2008. – 320 с.

6. Фатхутдинов Р. А. Менеджмент конкурентоспособности товара / Р. А. Фатхутдинов. –М. : Бизнес-школа,2005. – 64 с.

Надійшладо редколегії 11.12.2012 р.














Головна  |  Вимоги до оформлення статей  |  Контакти |  Зміст журналу

© Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2011-2015

Рейтинг@Mail.ru